Розділ «КОРОТКИЙ РЕЛІГІЄЗНАВЧИЙ СЛОВНИК»

Монотеїзм—форма вірувань і культу, що полягає у поклонінні єдиному Богу, вища форма релігійної еволюції, властива світовим релігіям.

Муедзин — служитель мечеті, до обов’язків якого входить п’ять разів на день сповіщати з мінарету азан—заклик до молитви.

Мулла — служитель культу в мусульманстві. Мулли часто поєднують відправлення культу з посадами вчителів у релігійних навчальних закладах, релігійних судді в-каді, керуючих благодійними закладами. Становлять особливу соціальну групу. Мають великий вплив серед віруючих.

Намаз (перс), салят (араб.)—мусульманська ритуальна молитва, яку виконують п’ять разів на день.

Нунцій — постійний дипломатичний представник (посол) Вати-кану в державі, з якою останній підтримує дипломатичні відносини.

Обрізання — релігійно-магічний обряд відрізання крайньої плоті статевого органу чоловіків. В іудаїзмі обрізання—центральний, з точки зору етноконфесійної приналежності обряд, ознака заповіту між Богом і обраним ним народом. В ісламі має релігійно-містичне значення, постає своєрідним символом приналежності до цієї релігії.

Обряди релігійні — сукупність символічних індивідуальних або колективних дій віруючих, що спрямовані на встановлення двобічних стосунків між людиною і надприродними об’єктами.

Окультизм — містичне вчення, що визнає існування надприродних сил і можливість безпосереднього спілкування з ними за допомогою магічних обрядів, таємних ритуалів.

Ордени чернечі — властиві Католицькій Церкві об’єднання ченців, монастирів, на основі прихильності особливим ритуалам, певним принципам чернечого життя і з метою захисту, утвердження католицької віри.

Пагода – культова будди стська споруда у вигляді багатоярусної башти, в якій зберігаються буддистські святині. Пагода будується у дворах монастирів поруч з храмами.

Пантеон — сукупність богів будь-якої релігії.

Папа Римський (Верховний Первосвященик) — глава Римо-Католицької Церкви і монарх міста—держави Ватикан. Обирається конклавом—зборами кардинальської колегії—пожиттєво.

Парафія (приход) — термін, яким позначають первинну терито-ріально-адміністративну одиницю Церкви в християнстві (православ’ї, католицизмі). Ознаками парафії є наявність храму, молитовного будинку, штату служителів культу, а також громади віруючих. Центр парафії—парафіяльна (приходська) церква.

Пастор—у різних напря мах протестантизму служитель Церкви.

Патер — священику Римо—Католицькій Церкві.

Патріарх — духовний сан верховних ієрархів у ряді Християнських Церков; глава автокефальної Церкви у православ’ї; у католицизмі титул патріарха мають керівники окремих уніатських Церков.

Політеїзм — форма вірувань і культу, що полягає у поклонінні багатьом богам.

Прелат—загальна назва вищих духовних осіб у Римсько-Католицькій і Англіканській Церквах.

Пресвітер — у Православній Церкві — священик, в протестантизмі —обраний з мирян керівник громади.

Примас — у Католицькій і Англіканській Церквах цей титул належить єпископу, який має вишу владу щодо духовенства певної країни.