РОЗДІЛ 5. БУДДИЗМ ЯК СВІТОВА РЕЛІГІЯ

Колесо вчення і священні газелі: символи буддизму

5.1. ПОНЯТТЯ СВІТОВОЇ РЕЛІГІЇ

5.2. ЖИТТЯ ГАУТАМИ БУДДИ

Відправною точкою у розгляді буддизму для нас служитиме особа його засновника —Будди.

Треба сказати, що існують як міфічна, такі реальна біографія Будди. Однак сучасна наука мало що може сказати про його реальну біографію. Усі відомі життєписи Будди з’явилися не раніше перших сторіч нашої ери. їхні укладачі спиралися не тільки на уривчасті відомості про нього з канонічних творів, що приписувалися самому "Просвітленому" або його учням, а й також використовували всілякі легенди і міфи, особливо "Розповіді про попередні переродження Будди" — Джошаки. Джатаки надзвичайно популярні в Індії й дотепер. Тому в розповіді про життя і проповідь Будди легенди й дійсність будуть і в нас тісно переплітатися.

Відповідно до міфологічної версії біографії основоположника буддизму, майбутній Будда перероджувався 550разів і щоразу в новій подобі — від царя до пацюка. Перелік перероджень підкреслював непохитність дії закону переродження і рівних можливостей кожної людини. Нарешті, боги вирішили, що прийшов час Будді стати людиною і принести світло Істини іншим людям. Так і сталося. Будда сам обрав час, частину світу, місце, родину й ту, котра стане його матір’ю в останньому переродженні—дружину царя Шуддходани, правителя індійського князівства у місті Капілавасту.

Конфесіональна структура сучасного світу

Динаміка світових релігій у XXст. (у процентному відношенні до загальної чисельності населення Землі)

Сучасна географія світових релігій

Напередодні цієї події дружина царя на ім’я Майя побачила дивний сон: їй наснилося, що раптом з’явився білий слон і ввійшов у її правий бік. Мудреці потрактували її сон так: якщо в цариці народиться син і якщо він залишиться у світі, то буде царем царів, володарем усіх країн і народів, а якщо обере пустельництво, то стане Буддою і своїм вченням освітить весь світ. Цариця стала чекати народження сина, і коли настав час, вирушила в дім своїх батьків, щоб там народити дитину. Однак син народився в неї по дорозі, і народився він не звичайним шляхом, а вийшов з боку матері, коли вона стояла в гаю між двома квітучими віковими деревами, що схилили перед нею свої гілки, і самостійно зробив перших сім кроків.

Натомість вважається, що засновник буддизму — реальна історична особа, котра жила між VII—V ст. до н.е. Він відомий під різними іменами: Сілдхартха (особисте ім’я, санскр. — той, хто досяг мети), Гаутама (родове ім’я, що означає "той, хто походить з роду Готамів"), Шак’ямуні (букв, мудрець із племені шак’я), нарешті — Будда (санскр. Просвітлений). Офіційні роки його життя — 624—544 рр. до н.е. За іншою, науково більш обгрунтованою версією, Будда жив між 566— 486 рр. до н.е.

Сіддхартха Гаутама належав до царюючого дому невеликого князівства Шак’я на Півночі Індії. Офіційне місце народження засновника буддизму розташоване у зараз занедбаному селищі Лумбіні із суцільно небуддійським населенням в 10 км від індійсько-непальського кордону. Мати його померла на сьомий день після пологів, і хлопчика виховувала його тітка. Батько дуже любив сина і збудував йому три чудових палаци, по одному для кожної пори року: літа, зими і періоду дощів. Палаци, повні слуг, стояли посередині садів, а в садах були ставки, покриті різнобарвними лотосами. Царевич завжди був одягнений у найтонші дорогоцінні тканини, з голови до ніг прибраний коштовностями. Над його головою завжди тримали величезний білу парасольку, щоб не торкалися його промені сонця, краплі дощу або пилини. Безліч гарних дівчат постійно тішили царевича музикою, спі вом і танцям и. Усе, що могло затьмарити погляд і душу царевича, за суворим наказом його батька, який пам’ятав пророкування про Його долю, завжди забиралося подалі з його шляху.

З ранньої юності царевич уражав усіх своєю винятковою силою, спритністю, а знаннями швидко перевершив своїх учителів. Коли настав час, царевич одружився з красивою, розумною, доброчесною дівчиною із сусіднього царства. Відсвяткували весілля, і згодом дружина подарувала йому сина, якого назвали Рахула, що означає "перешкода".

Але якось царевич їхав на колісниці по своїх володіннях. Раптом він побачив стару, сиву, беззубу й згорблену людину, яка важко пересувалася, спираючись на палицю. Царевич спитав візницю, що це за людина, так несхожа на тих людей, з якими йому доводилося дотепер зустрічатися.

— Це ознаки того, що називається "похилий вік", — відповів візниця.

— І я теж буду старим? — запитав царевич.

— І ти будеш старим, і я буду, всі піддані старості, — відповів візниця.

"Як можна насолоджуватися тим, що ти нині сильний та юни й, але змінишся так швидко, і, змарнівши, будеш старий?" — с цими словами, вражений побаченим, царевич перервав прогулянку і повернувся в палац у глибокій задумі*34.

*34: {Біографічні деталі і слова Будди наводяться згідно його офіційної біографії, написаної Асвагошею (Ашвагхоша) (М., 1913).}