Розділ «КОРОТКИЙ РЕЛІГІЄЗНАВЧИЙ СЛОВНИК»

Брахман — в індуїзмі жрець, представник особливої жрецької верстви.

Будда — 1) ототожнюється з Сщцхартхою Гаутамою Шак’ямуні, який є засновником буддизму; 2) у буддизмі тхеравади людина, яка досягла найвищої межі духовного розвитку; 3) у буддизмі махаяни унаочнений Гаутамою Шак’ямуні символ, який втілює в собі ідеал межі духовного розвитку.

Булла — най важливіший документ Папи Римського, що містить його звернення, постанову або розпорядження.

Вікарій — заступник духовної особи. У Католицькій Церкві вікарієм Ісуса Христа називають Папу Римського. У протестантизмі часто зустрічається як посада помічника священика. У Православній Церкві Заступник правлячого у певній єпархії архієрея, може мати титул єпископа, архієпископа.

Віра релігійна— невіддільна ознака релігійної свідомості, особливістю якої є прийняття істинності релігійного вчення, визнання реального існування надприродних сил, властивостей і відносин без жодних раціональних доказів.

Гріх — вчинок (поведінка) людини, що виявляється у неприйнятті або порушенні релігійних цінностей.

Гріх первородний, або гріхопадіння — за іудейським і християнським віровченням порушення першими людьми Адамом і Євою, яких спокусив змій, Божої заповіді не споживати плодів з дерева пізнання добра і зла.

Громада релігійна—первинне територіальне об’єднання віруючих, які належать до певного релігійного напрямку.

Гуру — духовний дорадник індуїстської родини, вчитель.

Демон—дух, який керує природними явищами і розпоряджається долями людей. У християнстві синонім слів "біс", "диявол".

Деномінація — релігійне об’єднання, що перебуваєу процесі організаційного оформлення. Цей термін використовується також як синонім слів "віросповідання", "конфесія", що означають приналежність до певної релігії.

Дервіш — в ісламі—злиденний мандрівний аскет, часто член одного з містичних суфійських братств.

Диякон — перша ступінь свяще нства. Помічник священика або єпископа у здійсненні богослужінь, але самостійно не має права здійснювати таїнства.

Догмати релігійні — основні положення віровчення тієї чи іншої релігійної конфесії, що визнаються як вічні і незмінні Істини, встановлені Богом і обов’язкові для віри в них усіх віруючих.

Духовенство — особлива, як правило, організована за ієрархічним п ринципом група професійних служителів культу в ряді розвинутих релігій.

Екзархат—у східному християнстві—церковний округ, наділений певною самостійністю у справах внутрішнього управління. Екзархат очолюється єпископом, підпорядкованим главі Церкви.

Есхатологія — релігійне вчення про кінцеву долю людства і світу.

Єпархія—церковно-адміністративний округ у Християнській Церкві на чолі з єпархіальним архієреєм (митрополитом, архієпископом, єпископом).

Єпископ — вищий ієрарх у більшості Християнських Церков, керівник єпархії.

Єресі — релігійні вчення, відмінні від офіційної доктрини та організації.