Розділ «7.2. ОСОБЛИВОСТІ ВІРОВЧЕННЯ, КУЛЬТУ ТА ЦЕРКОВНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ КАТОЛИЦИЗМУ»

Папський герб (тіара та ключі від Царства Небесного)

Католицизм зараз являє собою найбільшу течію християнства. Прихильниками католицизму є понад 1 млрд. людей. Населення, хрещене за католицьким обрядом, становить більшість у 50 країнах світу. Географічно католицизм найбільш поширений в Америці (США, Мексика, Латинська Америка), де його прихильники складають половину населення, і країнах Західної, Центральної та Південно-Східної Європи (Іспанія, Італія, Португалія, Франція, Бельгія, Австрія, Німеччина, Угорщина, Польща, Чехія, Литва., частина України і Білорусії) — на загал чверть жителів Старого континенту. Великі католицькі громади існують у багатьох країнах Африки й Азії (Філіппіни).

Догматичні розбіжності

Процес богослужіння

Католицизм і православ’я відрізняються і процесом богослужіння. У православному храмі підчас богослужіння треба стояти. У католицькому храмі віруючі сидять і встають тільки при співі певних молитов. У православному богослужінні не використовується музика, тільки читання і сій в, у католицькій службі до цього додається ще і музичний супровід (орган, фісгармонія). У православному храмі святе місце — вівтар—відгороджений від власне храму іконостасом, у католицьких храмах іконостасів немає. В оформленні інтер’єра православного храму переважають ікони, у католицьких храмах—скульптурні композиції.

Якщо православ’я в організаційному плані являє собою сукупність автокефальних Церков, що об’єднані спільною догматикою, культом, але дещо розрізняються в обрядах і визнають тільки духовний авторитет константинопольського патріарха, то Католицька Церква являє собою єдину організацію на чолі з Папою Римським.

Саме слово "папа" походить від грецьк. полюс, — батько. Так перші християни називали своїх керівників. З кінця ІІІ ст. так стали шанобливо величати й римського єпископа. В офіційних документах і церковному праві Папа Римський іменується не інакше, як "Pontifex maximus" - "Верховний Первосвященик". Серед інших офіційних титулів найважливішим є "Вікарій (намісник) Ісуса Христа". Офіційна церковна історія Католицької Церкви нараховує 262 папи і кілька десятків "антипап". Із загальної кількості пап більше 200були за національністю італійцями, решта представниками інших націй (переважно греки, а пізніше французи). Найдовший понтифікат (правління) тривав 32 роки, найкоротший—три дні. Папа Стефан II (752 p.) помер, навіть не встигнувши "заступити на посаду", тому його ім’я в офіційному реєстрі пап не фігурує. Наймолодшому папі на момент обрання було 12 або 15 років (Бенедикт IX, 1032— 1044) найстарішому - 80 (Климент X, 1670-1676). За майже в дохтисячолітню історію серед римських первосвящеників зустрічаються: і засуджені за кримінальні злочини, і прикуті до ліжка упродовж всього правління, автори кулінарних книг, відомі вчені, письменники, незаконнонароджені, геніальні фінансисти, заядлий більйярдист і навіть, за переказами, одна жінка (папесса Іоанна, Іоанн IX).

Папа Римський — глава всієї католицької ієрархії, що має, як і в православ’ї, три ступені священства: дияконів, священиків і єпископів. Обирається Папа Римський з XII ст. на конклаві, спеціальних закритих зборах, двома третинами голосів вищих посадових осіб Католицької Церкви — кардиналів (латин. cardinalis — головний). Дотепер формально зберігається право вибору на цю посаду будь-якого католика—чоловіка (фактично з 1378 р. папами обиралися тільки кардинали). У1978 р. на папський престол був обраний поляк — кардинал Кароль Войтила, який прийняв ім’я Іоанн Павло ІІ (1920 — 2005). Після його смерті Католицьку церкву очолив Йозеф-Ратугенгер, який прийняв ім’я Бенедикт XVI.

Наочною ознакою папської влади з X ст. служила тіара, яку папа донедавна надягав в особливо урочистих випадках. Вона являла собою головний убір у вигляді стогоподібного шолома з білої цупкої тканини і щедро прикрашалася золотою вишивкою. Згодом на тіарі з’явилися три корони, що символізували духовну і світську владу папи, владу над усім світом. Останню тіару Папа Римський Павло VI (1963— 1978) продав в один з американських музеїв, а виручені мільйони передав на благодійні цілі.

Разом з Папою Римським діють збори кардиналів — Свята Колегія. Спочатку вона складалася з пресвітерів міста Рима та його околиць і не перевищувала за чисельністю 25 чоловік. Згодом, коли в колегію стали включатися всі кардинали, кількість її членів почала постійно зростати. На сьогоднішній день в католицизмі налічується приблизно 200 кардиналів з більше як 50 країн, з яких 120 мають право голосу при виборі Папи. Велика частина кардиналів виконує "службові обов’язки" у країнах проживання, менша — здійснює загальне керівництво Католицькою Церквою. За службу вони одержують платню—2000-2500 євро на місяць.

Для керування Церквою Папа має власну систему органів влади - Святий Престол. Вона включає в себе єпископський синод—дорадчий орган при Папі; вже згадану Святу Колегію; Римську Курію. Римська Курія - центральний церковний апарат, за посередництвом якого здійснюється керівництво Католицькою Церквою. В цілому Курія сформувалась у XVI ст., була зреформована у середині XX ст. Курія складається з таких підрозділів:

• Секретаріату (200співробітників), який координує діяльність інших підрозділів Курії і є своєрідним "оком, серцем і рукою Папи";

• Ради у зовнішніх справах Церкви, якій підвідомча вся папська дипломатія;

• 10 конгрегації, своєрідних "міністерств", що керують різними напрямками церковної діяльності;

• 3 секретаріатів (з єдності християн, у зв’язках з нехристиянськими релігіями, у справах зносин з невіруючими);

• трибуналів, у ведені яких знаходяться питання відпущення гріхів і покарання за різноманітні релігійні провини; служб (в основному фінансового характеру); різних папських комісій і трьох судів.

Існував в церковній організації Католицької Церкви і свій репресивний апарат—це була Свята Інквізиція.

Крім верховного керівництва Церквою, Папі Римському належить вища законодавча, судова і виконавча влада в кордонах його резиденції — Ватикану. Це порівняно невелика територія (44 га) з населенням 1 тис. чол. — все, що залишилося від Папської держави, що колись займала значну частину Північної і Центральної Італії. Ватикан включає в себе собор Св. Петра і прилеглу площу, Ватиканський і Латеранський палаци із садами і кілька церков, розташованих на Капітолійському пагорбі в Римі, а також заміську папську резиденцію за 25 км від Риму. Ватикан має всі атрибути незалежної держави - громадянство, герб жовто-білого кольору, прапор, гімн, армію із сотні швейцарських гвардійців, жандармерію, пошту, телеграф, гроші і нагороди, власних спостерігачів практично у всіх значних міжнародних організаціях, включаючи ООН, своїх представників (нунціїв) у 125 країнах світу. Однак в ньому годі зустріти світлофори, громадський транспорт, перукарні, пральні, школи, сміттєзбиральники. Річний бюджет Ватикану перевищує кілька мільярдів доларів.

Окрім Римо-Католицької Церкви, до католицизму відносяться ще 13 уніатських Церков, що визнали адміністративну владу і духовний авторитет Папи Римського, почасти католицькі особливості віровчення, хоча зберегли культову практику і внутрішній устрій. Найбільшою чисельністю серед них вирізняється Українська Греко-Католицька Церква.