Розділ «8.4. "СТОВПИ" КУЛЬТОВОЇ ПРАКТИКИ ІСЛАМУ. ШАРІАТ»

Розберемо тепер докладніше п’ять "стовпів" культової практики ісламу. Лише один з них стосується догматики, а інші чотири пов’язані з ритуальною стороною ісламу, що зайвий раз підкреслює її пріоритетність для мусульман.

1. Проголошення першого і найважливішого положення символу віри

2. Ритуальна молитва

3. Піст

Піст (араб, ас-саум, перс, ураза), що розуміється як утримання від їжі, пиття, статевої близькості. На відміну від буддизму, де постом є все чернече життя, а для мирян немає універсальних вимог щодо цього культового елемента, а також від християнства, де пости зведені до стрункої системи і з невеликими перервами охоплюють велику частину року, піст у мусульман один. Триває мусульманський піст цілий місяць, дев’ятий за місячним календарем (30 діб) — рамадан (перс, тюрк, рамазан). Піст у священний місяць рамадан став обов’язковим вже в перші десятиліття існування ісламу. Від посту можуть звільнятися тільки мандрівники, старі, хворі та вагітні жінки, та й то з наступним зобов’язанням відшкодувати дні посту іншим часом, а також діти до 12 років.

Правила і тривалість посту чітко визначені в Корані (2:179— 183):

• Протягом усього посту від сходу до заходу сонця мусульмани не мають права ні пити, ні приймати їжу, ні палити, ні робити внутрішньовенні вливання, ні розважатися. Піст буде порушений, якщо злизнути краплю дощу, що з волі Аллаха упала тобі на губу заради перевірки щирості і міцності твоєї віри. Єдине, що дозволяється робити в цей час, — ковтати слину і жувати жуйку.

• Після заходу і перед сходом сонця мусульмани можуть їсти і пити. їм треба продовжувати дотримуватися помірності в їжі й питті, але в реальному житті часто відбувається навпаки.

• У дні посту рекомендується також моральна помірність: у цей місяць не ведуться бойові дії, не слід сваритися, брехати й обмовляти іншого правовірного, бажано уникати статевих стосунків.

• У дні посту до п’яти щоденних молитов додається шоста, з 20-кратним ракатом. Крім того, щодня до настання світанку мусульманин має вимовляти особливу формулу, в якій заявляє про свою готовність постити і просить Аллаха благословити його в цій богоугодній справі. Після завершення пісного дня віруючий зобов’язаний висловити Аллаху подяку.

Особливою урочистістю відрізняється ніч з 26-го на 27-й день місяця рамадан, коли, за переказом, за допомогою Джибраїл а Мухаммаду спустився з неба Коран. Тому, власне, піст і припадає на цей місяць.

Правовірному обіцяється, що "старання його буде побачене, потім воно буде нагороджене нагородою цілковитою" (53:41 —42). Духовний сенс посту, на думку ісламських богословів, полягає в наближенні до ангелів, які взагалі не їдять і не п’ють. Іноді проводиться також паралель з десятиною, що символічним образом сплачують Господу правовірні, оскільки тривалість посту приблизно відповідає І/10тривалості місячного року.

Іслам наголошує також і на фізіологічних перевагах посту—таких, як виведення з організму токсинів, а також на тому, що піст дисциплінує мусульманина, привчає пристосовуватися до надзвичайних життєвих обставин і не сприймати як належне всі милості всемогутнього Аллаха, до яких він звик. Він захоплюється мудрістю Аллаха, адже піст призначається за місячним календарем і може припадати на будь-який період сонячного року, внаслідок чого час посту справедливо розподіляється між народами, що живуть у різних кліматичних умовах.

Насправді, на думку дослідників, у доісламські часи рамадан був найспекотнішим місяцем року, коли люди змушені були переходити до нічного способу життя й обмежувати себе в тих невеликих запасах їжі й води, що ще лишалися.

4. Милостиня

5. Паломництво

Паломництво (араб, ал-хадж) — відвідини "святих місць", у першу чергу Мекки, де треба кілька разів обійти навколо старовинної святині — Кааби (3:91). Вважається, що його має здійснити кожен повнолітній мусульманин за наявності фізичних і матеріальних можливостей. Тому, хто не може з тих чи інших причин здійснити хадж самостійно дозволяється відправити замість себе "заступника".

За переказом, початок паломництву поклав ще Пророк Мухаммад, який здійснив його в роки війни з Меккою. Після того як місто потрапило в його руки, а храм був очищений від язичницьких божків, у 632 р., останньому в його бурхливому житті, Мухаммад офіційно очолив цю церемонію.

Власне те, що завжди розуміють європейці під паломництвом, в ісламі вважається умра – мале паломництво, яке проходить за скороченою програмою й удовільно обраний час. Підчас умри здійснюється таваф — обхід навколо Кааби, розташованої в дворі величезного храмового комплексу - Священної Мечеті (араб. аль-Масждидаль-Харам). Кааба (араб, аль- Кааба) — це споруда висотою 15 м з основою 12 ∙ 10 м із сірого каменю на невисокому (0,25 м) мармуровому фундаменті, покрита чорною або білою парчевою тканиною. Задовго до появи Пророка Мухаммада вона відігравала роль племінного святилища. У східному куті Кааби на висоті приблизно 1,5 м. у спеціальній ніші вміщений знаменитий Чорний Камінь, імовірно, метеоритного або вулканічного походження. Нині Чорний Камінь складається з кількох шматків, з’єднаних срібним дротом. Розповідають, що колись він був яхонтом, посланим на землю Аллахом, але почорнів від людських гріхів. У середині Кааби (двері розташовані на висоті 2 м) при миготінні масляних ламп можна роздивитися три дерев’яних стовпи, що підтримують покрівлю, і сувій Корану, що немов висить у повітрі, — настільки важко побачити його підставку.