Розділ «4.4. ІНДУЇЗМ - РЕЛІГІЯ ДАВНЬОЇ І СУЧАСНОЇ ІНДІЇ»

Вішну, Шива, Брахма — верховна трійця індуїстського пантеону

Індуїзм сповідує переважна більшість (понад 80%) багатонаціонального населення сучасної Індії й індуські громади в 160 країнах (найчисленніші з них в Азії, розташовані у сусідньому Непалі, а в Європі — у Великій Британії, міцно пов’язаній з Індією колоніальним минулим). Загальна чисельність прихильників індуїзму наближається до 1 млрд. (840 млн.), що ставить цю релігію на третє місце після таких світових релігій, як християнство й іслам.

Своїми коренями індуїзм сягає II—І тисячоліть до н.е. Тоді найдавніша цивілізація на території Індії, що досягла чи не найвищого для свого часу рівня розвитку матеріальної і духовної культури, була завойована кочівниками-аріями (індоіранцями). Прабатьківщиною завойовників, можливо, були степові і лісостепові райони Причорномор’я — Прикаспію та Приазов’я в межиріччях Дніпра — Дону, Дону — Волги. Ці території на сучасній політичній карті належать Росії, Молдові й Україні. Арії сприйняли досягнення давньої індійської культури, зі свого боку збагативши її власними релігійними уявленнями і пов’язаними з ними міфами, нормами звичаєвого права і соціально-етичними установками. Цей початковий період в історії індуїзму отримав у літературі назву ведизму ("Веди" — чотири збірки священних текстів і ритуальних правил). У середині І тисячоліття до н.е. почався новий етап в історії індуїзму, який дослідники називають брахманізмом ("брахман" — жрець). Він характеризувався остаточним формуванням індуїзму як національно-державної релігії, що в основних своїх рисах збереглася до нашого часу.

Веди

Релігійна організація індуїзму

Основні елементи релігійної організації індуїзму — громада, каста і родина. До XX ст. сільська громада була автономним територіальним об’єднанням для більше як 90% індусів. Саме в цих розкиданих серед непрохідних джунглів об’єднаннях кипіло організоване релігійне життя, оскільки кожна громада вважала за необхідне мати власний храм і служителів відповідних культів. Переважна більшість каст традиційно також підтримує культ окремих богів або певний напрямок, школу, секту в індуїзмі і з цієї причини є причетною до релігії. Найважливіші питання в житті цих суспільних установ вирішують общинні і кастові ради — панчаяти, спираючись при цьому в своїй діяльності не на цивільне або карне право, а саме на освячені релігією норми і правила.

Родина в Індії, як правило, складається з кількох поколінь родичів, що зі своїми дружинами і дітьми живуть під одним дахом. Кожна заможна родина і кілька родин середнього статку мають персонального домашнього жерця, який стежить за їхнім релігійним життям і допомагає в проведенні всіх необхідних обрядів.

За народними повір’ями, існує 3 333 333 божества, хоча точну їх кількість ніхто, зрозуміло, не рахував. Очолюють пантеон індуїзму три тісно пов’язаних між собою божества — Брахма, Вішнута Шива (цю трійцю ще називають Трішурті). Вони утворюють органічне ціле, яким уявляється нескінченний космічний цикл нашого світу:

Брахма — людиноподібне вираження абстрактної першооснови, що створи в весь світ і постійно підтримує Його циклічне існування. Він зображується у вигляді красивої червоноликої людини з чотирма обличчями та вісьмома руками, в яких він тримає чотири Веди, жезл, кухоль з водою з Гангу, жертовну ложку, іноді намисто з перлин, лук і квітку л отоса.

Шиві приписується здатність підтримувати ритм Всесвіту, періодично руйнуючи світ і з такою ж періодичністю відновлюючи його.

Шиву символізують три атрибути: тризуб, з яким він найчастіше зображується; лінгам (фалос, чоловічий статевий орган у напруженому стані); третє око, яким він спалив бога любові Каму, коли той заважав його медитативним вправам.

Вішну відповідає за нормальне функціонування сонця, виступаючи уособленням світлого начала (на противагу темному началу Шиви), охоронцем усього живого на землі. Щоб мати можливість зразково виконувати свої нелегкі обов’язки, бог Вішну завжди при-бирав якогось вигляду — тварини або людини. Коли ж він залишається самим собою, то уявляється молодою людиною надзвичайно красивої зовнішності в царському вбранні з чотирма руками, в яких він три має свої атрибути: мушлю, булаву, лотос та диск-чакру — метальну зброю в постійній боротьбі зі злом.

Шанувальники Шиви та Вішну створюють два основних напрямки індуїзму. Однак спільного між шиваїтами та вішнуїтами набагато більше, ніж розбіжностей. У жертву Шиві ("п’ять дарів від корови" — молоко, масло, кисляк, сеча, гній) додають попіл — на згадку про криваві жертвопринесення, найбільш бажані цьому богові. Мирному Вішну потрібні тільки безкровні жертви — сир і варені овочі, квіти, молоко і масло. Культ Шиви більш поширений на півдні Індії, де йому присвячено багато храмів, а культ Вішну переважає на півночі країни.

Найбільш повним перевтіленням бога Вішну вважається Кришна. Відповідно до сюжету "Махабхарати" Кришна був царевичем в одній здержав Північної Індії, якому загрожувала неминуча загибель у династичній боротьбі за владу. Щоб врятуватися, Кришнідовелося з дитинства жити серед пастухів. Але божественне походження далося взнаки: він здолав багато демонічних створінь, що дошкуляли стадам, і перетворився на вродливого юнака, в якого закохані юні пастушки й взагалі всі жінки на Землі. Кришні присвячено багато храмів, в яких він найчастіше виглядає як темношкірий (точніше, синьошкірий) юнак із флейтою в губах. Палкі прихильники Критий вшановують свого кумира й у вигляді маленького хлоп чи ка-си на, не менш милого серцю кожної жінки. Від міфів, пов’язаних із Кришною, бере свій початок індуїстська традиція вважати чорний колір кольором кохання.

Іншими шанованими божествами в древньому індуїзмі:

Варуна—цар богів і людей, володар Всесвіту, творець неба і землі; владика природних стихій. Часто Варуну зображували із зашморгом в руці, призначеним для відлову грішників.

Aгнi — бог вогню. Бог Агнідля індусів — світло й тепло, що несуть із собою сонячні промені в момент народження нового дня, вогонь, за допомогою якого вони відвойовували в джунглів клаптики землі для землеробства, домашнє вогнище, де готують їжу, вогонь у печі гончаря або коваля.

Індра — бог грому і вітру, володар рік. Індру індуїсти уявляли в вигляді воїна, що майстерно володіє булавою і з особливим задоволенням нищить за її допомоги демонів.

Ганеша — бог-заступник підприємницької діяльності, мистецтва й науки. Його описують і зображують як симпатичного товстуна з чотирма руками і головою слона, в супроводі миші.