Розділ «КОРОТКИЙ РЕЛІГІЄЗНАВЧИЙ СЛОВНИК»

Таїнство—у християнстві особливі обрядові дії. Вважається, що в процесі здійснення таїнств на людей невидимо сходить Божа благодать.

Теократія—форма правління, за якої вся повнота влади в державі належить главі Церкви і духовенству.

Тотемізм — комплекс обрядів і вірувань, пов’язаний із уявленням про надприродний зв’язок людини й окремих соціальних колективів із тваринами та рослинами.

Тризна — у давніх слов’ян комплекс поховальних обрядів після завершення поховання. Включала в себе: військові турніри, криваве жертвопринесення на жертовному вогнищі і жалобне частування.

Умма — мусульманська громада, спільнота всіх мусульман.

Унія церковна—об’єднання однієї з Церков християнського Сходу або її частини з Римо—Католицькою Церквою на засадах визнання першості Римських Пап і католицької догматики за умов збереження притаманних їй традицій, обрядів, способів відправи таїнств, особливостей церковного устрою.

Фанатизм релігійний—доведена до крайньої міри відданість релігійним ідеям, прагнення неухильно дотримуватись їх у практичному житті, нетерпимість до інших вірувань та іновірців.

Хадис — розповідь про діяння і висловлювання Мухам мала і його однодумців. Хадиси складають Суну як Священне Передання в ісламі.

Халіф — духовний і світський глава теократичної мусульманської держави (халіфату). У ранньому ісламі, а потім у сунітів — голова мусульманської громади. Халіфи мали бути особливо набожними людьми, які обиралися громадою для того, щоб регулювати її життя згідно з шаріатом, стежити за виконанням настанов, заповідей, даних Аллахом. З X ст. халіфи перетворилися на мусульманських первосвящеників.

Харизма—благодать, Божий дар, особлива сила дарована апостолам Святим Духом в Єрусал имському храмі на П ’ятидесятницю для подолання гріховності та досягнення спасіння. У переносному значенні — сукупність видатних психофізичних якостей особистості.

Цезарепапізм — умовний термін для характеристики особливих стосунків між імператорською та церковною владою. І мператор фак-тично був главою Церкви, призначав патріархів. Вважається, що принцип цезарепапізму підштовхнув кн. Володимира І Святославича до прийняття Руссю християнства саме східного зразка.

Целібат—обов’язкова безшлюбність католицьких священиків.

Церква — 1) централізоване багаточисельне самоврядне ієрархі-зоване релігійне об’єднання священнослужителів (кліру) і простих віруючих (мирян), яке постійно відтворює й координує віронавчаль-ний, обрядово-культовий бік релігії; 2) молитовна споруда у християнстві (православ’ї).

Чотки — намистини, нанизані на шнурівку або з’єднані одна з одною гачками, призначені для відрахування молитов і поклонів. Використовуються у багатьох релігіях.

Фетишизм—форма первісної релігії, поклоніння матеріальним предметам як наділеним надприродними властивостями.

Шабат — в іудаїзмі щотижневе свято суботи, встановлене четвертою заповіддю на згадку про сьомий день Творіння.

Шаманізм - особливий комплекс обрядів і ритуалів, пов’язаний з віруваннями в надприродні здібності і можливості давніх служителів культів—шаманів.

Шаріат – комплекс юридичних норм, принципів та правил поведінки, релігійного життя та вчинків мусульманина, дотримання яких є угодним Аллаху. Шаріат вважається божим законом, доведеним до людей через Коран і хадиси.

Шейх — 1) в новий та новітній час — титул голови племені в Аравії; 2) почесна назва визначних богословів, керівників ісламських громад.

Хрещення — християнське таїнство, що символізує прийняття людини у лоно Церкви.