Інструменти Спільної торговельної політики ЄС
Класичним інструментом спільної торгової політики ЄС є мита. Мита розраховуються відповідно до спільного митного тарифу, на основі якого, відповідно до ст. 20 Митного кодексу ЄС стягуються мита при імпорті та експорті товарів.
Митний тариф складається з двох елементів:
• 1) Товарна номенклатура, тобто систематизований перелік товарів, який поділяється на видові і специфічні групи і підгрупи, яким присвоєні коди. Чим детальніша група, тим довший код (наприклад, "04" – молочні продукти, "0406" – сир, "0406 40" – сир з голубими прожилками, "0406 40 10" – рокфор). Товарна номенклатура використовується не лише для нарахування мит, але й для імпортно-експортних обмежень, визначення товарів, які підлягають обкладенню акцизним податком або заниженими ставками ПДВ, а також для зовнішньоторговельної звітності. В ЄС використовують 2 номенклатури: комбінована номенклатура, яка є основою Спільного митного тарифу, яка містить 8-значні товарні коди; номенклатура TARIC, яка містить 10-значний код, а інколи і додаткові коди для позначення особливих заходів торговельної політики (наприклад, антидемпінгові чи компенсаційні мита, сільськогосподарські мита чи експортні відшкодування).
• 2) Ставки мит, які відповідають найбільш специфічним групам та підгрупам товарної номенклатури. Розміри (ставки мит) можуть розраховуватись як певний відсоток від вартості товару (адвалорні мита), або у вигляді фіксованої суми на певну одиницю товару (вагу, об'єм, кількість тощо). Досить часто застосовуються і комбіновані мита, які поєднують обидва підходи.
У практиці ЄС найчастіше використовуються 3 види мит:
• 1) Адвалорні (розраховуються у відсотках від вартості);
• 2) Специфічні (фіксована ставка на певну одиницю маси, ваги, об'єму).
• 3) Змішані (поєднують 2 попередні способи).
Досить часто ЄС використовує пільгові ставки мит, особливо до товарів з країн, що розвиваються, які називаються тарифними преференціями.
Для обмеження преференційного доступу ЄС використовує тарифні квоти, відповідно до яких преференційний режим діє до досягнення імпортом чи експортом певної кількісної величини. Дія преференційного режиму може бути припинена або призупинена і рішенням Ради ЄС.
ЄС може також тимчасово запроваджувати пільгові мита в певних цілях. Такі пільгові зниження називаються тарифними вилученнями. Як правило, і тарифні квоти, і тарифні вилучення застосовуються до сировинних товарів або товарів, які не виробляються в ЄС або виробляються у недостатній кількості.
Рішення про запровадження або скасування тарифних квот та тарифних вилучень затверджуються рішеннями Ради ЄС.
Європейський союз має також у своєму арсеналі ряд інструментів, призначених для захисту від внутрішнього ринку від недобросовісної (демпінг, субсидування) та добросовісної торговельної практики, для підтримки країн, що розвиваються (загальна система преференцій). До основних належать антидемпінгові мита, компенсаційні мита, а також у відповідь на торгові бар'єри третіх країн. Ці інструменти будуть детальніше проаналізовані у пункті "Захисні торговельні заходи ЄС".
Окрім тарифних інструментів, використовуються також нетарифні інструменти, до яких належать митні збори та податки та податки, які виникають із товарного обороту із закордоном, включаючи ПДВ та акциз. До інших нетарифних методів можна віднести нагляд за імпортом, заборона експорту та кількісні контингенти або квоти.
Важливим інструментом є також торгові угоди, про які йшлось раніше.
Правове регулювання імпорту та експорту в ЄС
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Європейське право: право Європейського союзу» автора Муравйов В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Спільна торговельна політика Євросоюзу“ на сторінці 5. Приємного читання.
