Спільна торговельна політика Євросоюзу

Європейське право: право Європейського союзу

Такі угоди можуть укладатися і в рамках спільної торговельної політики і матимуть обов'язковий характер як для інституцій Союзу, так і для держав-членів. Такі угоди укладаються переважно з метою надання чи отримання преференційних умов торгівлі, обмеження торгівлі, регулювання окремих аспектів (наприклад, угоди про захисні заходи) чи секторів торгівлі (наприклад, угоди щодо регулювання торгівлі текстильними товарами).

Серед міжнародних угод ЄС, які регулюють питання торгівлі та надання преференцій, можна виділити 3 категорії таких угод:

1) Угоди про партнерство та співробітництво та Угоди про асоціацію.

Торгівля є одним із предметів регулювання таких угод поряд із питаннями політичної співпраці, співпраці у сфері міграції, культурного співробітництва. Прикладом може слугувати Угода про асоціацію між ЄС та Україною від 2014 р., Угодою про асоціацію є Угода з Туреччиною, митні угоди з Андоррою, Сан-Марино та Швейцарією.

2) Угоди про вільну торгівлю.

Укладаються на підставі ст. XXIV ГАТТ і більш детально регламентують торгове співробітництво ЄС з іншими країнами, групами країни та митними союзами. Такі Угоди ЄС має зокрема з MERCOSUR, Південною Америкою та Мексикою.

3) Преференційні торгові угоди.

Такі угоди укладаються як з країнами, що розвиваються, так і з розвинутими країнами.

У першій категорії базовою є Угода про співпрацю між ЄС та країнами Африки, Карибського басейну та Тихого Океану (далі – АКР) від 23 липня 2000 р. у Кутуну, яка замінила Ломейські угоди. Вона визначає умови преференційного доступу товарів на ринок ЄС.

Прикладами другої категорії преференційних угод є Угода про Європейський Економічний простір з Норвегією, Ісландією та Ліхтенштейном, Угоди про асоціацію з Туреччиною чи з організацією визволення Палестини

Якщо для укладення договорів необхідне проведення переговорів, то їх розпочинає Рада і веде Комісія, яка при цьому консультується з Комітетом, що спеціально призначається для цього Радою (ст. 207).

У випадку укладення угод щодо торгівлі послугами, правами інтелектуальної власності, прямих іноземних інвестицій, торгівлі культурними та аудіовізуальними, соціальними освітніми і послугами у сфері охорони, якщо такі послуги можуть завдати шкоди на національному рівні, Рада діє одноголосно.

Ведення переговорів щодо укладення міжнародних угод у цій сфері здійснюється Радою та Комісією.

При укладенні угод Рада діє на основі кваліфікованої більшості, а при укладенні угод у сфері дії ГАТС, ТРІПС та іноземних інвестицій Рада діє одноголосно. Одностайність Ради вимагається також при укладенні угод у сфері торгівлі культурними цінностями і аудіовізуальними послугами, послугами у сфері охорони здоров'я, освіти та соціального забезпечення. Окремо регулюється укладення угод у сфері транспорту.

Акти інститутів ЄС

Регламенти. На Раду ЄС покладено основні повноваження у сфері регулювання торгівлі ЄС. Рада приймає більшість правових актів самостійно або спільно з Європейським парламентом. Так, у рамках звичайної законодавчої процедури Рада спільно з Європейським парламентом може приймати регламенти для визначення рамок спільної торговельної політики.

Допоміжну роль відіграють регламенти Комісії, за допомогою яких переважно здійснюється більш деталізована регламентація. Також регламенти Комісії можуть прийматись для порушення процедур розслідування або перегляду в рамках застосування захисних заходів, запроваджених Радою.

Директиви ЄС приймаються переважно Радою та Комісією, однак їх кількість у порівнянні з регламентами є значно меншою.

Важливим напрямом торгових відносин, який регулюється директивами є система підтримки експорту. Рішення відрізняються від попередніх актів тим, що вони мають конкретних адресатів (держави-члени, фізичні чи юридичні особи) і обов'язкові лише для них. Рішення використовуються для регулювання таких питань: порушення антидемпінгових або антисубсидійних розслідувань, інформаційних та консультативних процедур, запровадження спеціальних умов імпорту чи експорту щодо окремих товарів, регіонів або країн, укладення міжнародних угод.

Рішення Суду ЄС

Суд ЄС здійснює тлумачення норм установчих актів та забезпечує однакове застосування норм ЄС у сфері торгівлі. Суд може також давати тлумачення норм права ЄС на запити національних судів у рамках преюдиційної процедури. Суд забезпечує розгляд спорів за участю держав-членів, інститутів ЄС, фізичних та юридичних осіб. Суд може також розглядати позови щодо визнання недійсності актів інститутів ЄС.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Європейське право: право Європейського союзу» автора Муравйов В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Спільна торговельна політика Євросоюзу“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Право зовнішніх зносин Європейського союзу

  • Договірна практика Євросоюзу

  • Поняття та зміст acquis Євросоюзу

  • Розділ 2. Спільні політики і напрямки діяльності Європейського союзу

  • Головні засади і цілі спільної зовнішньої політики і політики безпеки ЄС

  • Інституційний механізм спільної зовнішньої політики і політики безпеки ЄС

  • Правові акти ЄС у сфері спільної зовнішньої політики і політики безпеки

  • Правові засади спільної політики безпеки і оборони ЄС

  • Спільна торговельна політика Євросоюзу
  • Правове регулювання імпорту та експорту в ЄС

  • Захисні торговельні заходи ЄС

  • Правові основи здійснення торгівлі між Україною та ЄС

  • Правове регулювання секторальної торгівлі між Україною та ЄС

  • Розділ 3. Простір свободи, безпеки та юстиції в рамках Європейського союзу

  • Поняття простору свободи, безпеки та юстиції у праві ЄС

  • Правове регулювання простору свободи Європейського союзу

  • Заходи, закріплені у праві ЄС, щодо функціонування спільної Європейської системи притулку

  • Правові основи політики ЄС у сфері прикордонного контролю

  • Правові засади простору безпеки Європейського союзу

  • Регламентація правом ЄС співпраці поліцейських, митних та інших компетентних органів держав-членів

  • Правові механізми співробітництва в рамках Європейського поліцейського офісу

  • Заснування та розвиток простору юстиції в рамках Європейського союзу

  • Заснування, функціонування та взаємодія Європейського бюро судової співпраці, Європейської судової мережі у кримінальних справах та Європейської прокуратури

  • Міжнародно-правові основи зовнішнього виміру простору свободи, безпеки та юстиції

  • Імплементація компонентів свободи, безпеки та юстиції відповідно до Європейської політики сусідства

  • Стратегічне партнерство та інші форми співробітництва ЄС з третіми державами у сфері свободи, безпеки та юстиції

  • Співробітництво ЄС з міжнародними організаціями у сфері свободи, безпеки та юстиції

  • Розділ 4. Шенгенське право

  • Поняття Шенгенського acquis Європейського союзу

  • Співробітництво держав-членів шенгенського простору у сфері прикордонного співробітництва

  • Візова політика Європейського союзу

  • Співпраця держав-членів шенгенського простору в рамках Шенгенської та візової інформаційних систем

  • Розділ 5. Правове регулювання відносин України з Європейським союзом

  • Пріоритет прав особи

  • Самоврядування

  • Правопорядок Євросоюзу та правопорядок України

  • Правові інструменти співпраці України з Євросоюзом

  • Політика східного партнерства Євросоюзу

  • Порядок денний асоціації між Україною та ЄС

  • План дій у сфері свободи, безпеки та юстиції

  • Правові засади асоціації України з Євросоюзом

  • Гармонізація законодавства України з правом Євросоюзу

  • Список скорочень