Європейське Відродження. Реформація і Контрреформація в Європі

Історія сучасного світу: соціально-політична історія XV початку XXI століть

Щодо самої Швейцарії, то тут реформаторський рух і, зокрема, нова протестантська релігія, сприяли ще тіснішому об'єднанню швейцарських кантонів у централізовану Швейцарську державу, підірвали основи старої церкви, підготували умови переходу від феодалізму до капіталістичного способу виробництва.

Реформаційний рух першої половини XVI ст. створив реальну загрозу існуванню старої католицької релігії, римської церкви та феодальної системи взагалі.

Для їх порятунку Папа Римський за активної підтримки абсолютистсько-феодальних режимів Франції, Іспанії, Австрії організував контрреформацію. Після перших поразок, яких зазнали феодальна система і католицька церква від буржуазної Реформації й селянсько-плебейського повстання, феодальна аристократично-абсолютистська реакція в союзі з католицькою церквою, як уже зазначалося, у другій половині 30-х років XVI ст. перейшли в наступ проти нової церкви й суспільно-політичного ладу, які формувалися в німецькому суспільстві.

Ця боротьба була спрямована насамперед на ідеологічний підрив Реформації шляхом заборони поширення реформаційної антикатолицької й антифеодальної літератури, переслідування і навіть нищення її ідеологів тощо. Поряд із цим аристократичні кола в окремих країнах провели "королівську реформацію", використовуючи для цього деякі положення з учень лютеранства, кальвінізму, підлаштувавши їх під власні потреби й посиливши таким чином королівську владу. В Англії королівський двір і феодали прийняли акт супермантії, за яким проголошувалося верховенство королівської влади над церквою.

Виступаючи нібито на захист первинного вчення Ісуса Христа, а звідси і непорушності католицької віри, дворянські кола Іспанії, на чолі яких став Ігнатій Лойола, у 1640 р. заснували Орден єзуїтів (Товариства Ісуса). Єзуїти поділили світ на особливі райони (провінції), які охоплювали декілька країн. Вищим керівним органом ордену була генеральна конгруенція, а на чолі провінції стояв генерал. Головна мета діяльності ордену та його членів полягала в тому, щоб всіма методами, виходячи з принципу "мета виправдовує засоби", починаючи від агітації, активної участі в діяльності церкви, структурах влади, у світському житті тощо і закінчуючи навіть фізичним нищенням опонентів католицької церкви, захищати її та поширювати католицизм на інші континенти.

До антиреформаторської боротьби активно приєднався і Папа Римський. Він протягом 1545-1563 рр. скликав у Трієнті три католицькі собори, які відхилили будь-які компроміси з протестантами, оголосивши їх єретиками. На виконання рішень соборів папство стало рішуче вести боротьбу з усякими порушеннями духовенством правил відправлення богослужіння, різних обрядів та папських розпоряджень і декреталій. Було також зміцнено і розширено богословські факультети в університетах, збільшено мережу церковних і світських католицьких шкіл, посилилася боротьба духовенства за маси. В Римі створено центральний інквізиційний трибунал, який став головним центром боротьби з реформаторами та єрессю. Інквізиція публічно скарала на смерть тисячі людей і масу кинула в тюрми.

Однак зупинити процеси глибоких суспільних перетворень у цілому ряді країн Європи було вже неможливо. Навпаки, починаючи із середини XVI ст. антицерковний і антифеодальний реформаційний рух набуває нового розмаху, який, окрім всього іншого, доповнюється визвольною боротьбою поневолених народів проти іноземного гніту й утворенням незалежних національних держав.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія сучасного світу: соціально-політична історія XV початку XXI століть» автора Горбань Ю.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Європейське Відродження. Реформація і Контрреформація в Європі“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Тема 1. Зародження індустріальної цивілізації і формування цілісності світового розвитку (кінець XV-XVII ст.)

  • Великі географічні відкриття та їх наслідки для розвитку світової цивілізації

  • Європейське Відродження. Реформація і Контрреформація в Європі
  • Перші європейські революції та їх вплив на цивілізаційний поступ людства

  • Російська держава у XVI-XVII століттях

  • Європейська колонізація Північної Америки. Початок формування північноамериканської нації

  • Східні цивілізації у період зародження індустріального суспільства

  • Формування нових світоглядних цінностей

  • Тема 2. Європейсько-Американська цивілізація та позаєвропейський світ У XVIII - середині XIX ст.

  • Романтизм, національне відродження та об'єднавчий рух в Європі

  • Формування та розвиток основних ідейно-політичних доктрин XIX століття: консерватизму, лібералізму, соціалізму, анархізму

  • Соціально-економічні трансформації країн Європи і США. Становлення парламентаризму

  • Позаєвропейський світ: основні тенденції суспільного розвитку

  • Тема 3. Модернізація капіталізму: новітня доба (кінець XIX - початок XX ст.)

  • Парламентаризм - апогей європейської державно-правової еволюції

  • Міжнародні відносини в контексті модернізації капіталізму

  • Англо-бурська війна 1899-1902 рр.

  • Модернізація - генератор науково-культурного прогресу на зламі XIX-XX століть

  • Тема 4. Перша світова війна (1914-1918 рр.)

  • Початок Першої світової війни. Бойові дії на фронтах 1914 р.

  • Воєнні дії 1915-1916 рр.

  • Ставлення до війни народів воюючих країн. Еволюція громадської позиції

  • Кампанії 1917-1918 рр. Вступ у війну США та вихід з неї Росії

  • Підсумки Першої світової війни

  • Тема 5. Міжвоєнний період світової історії: суспільно-політичні трансформації

  • Нові геополітичні реалії міжвоєнного періоду

  • Тенденції та моделі соціально-економічного розвитку. Культурні трансформації

  • Основні політичні ідеології міжвоєнного періоду

  • Загострення суперечностей у міждержавних відносинах напередодні війни

  • Тема 6. Друга світова війна (1939-1945 рр.)

  • Напад фашистської Німеччини на СРСР. Утворення антигітлерівської коаліції

  • Докорінний перелом у ході Другої світової війни та її завершення

  • Основні підсумки та уроки Другої світової війни

  • Тема 7. Геополітичні зміни в післявоєнному світі. Формування постіндустріальних суспільств (друга половина 40-х - 80-ті роки XX ст.)

  • Початок "холодної війни"

  • Модернізація державно-політичних систем країн Заходу в другій половиш XX століття

  • Світова система соціалізму в другій половині 40-х - наприкінці 80-х років

  • Країни "третього світу" в постколоніальну добу

  • Від відбудови до науково-технічної революції: стратегія економічного розвитку

  • Соціально-економічні наслідки НТР

  • Економічні перетворення і реформи на шляху до постіндустріальних суспільств

  • Тема 8. Світ наприкінці XX - на початку XXI ст.: нові тенденції розвитку

  • Глобалізація та її вплив на соціально-політичний та етнодержавний розвиток світу

  • Тенденції світового економічного розвитку

  • Інформатизація суспільства - визначальний фактор сучасного стану розвитку людства

  • Післямова