Інформатизація суспільства - визначальний фактор сучасного стану розвитку людства

Історія сучасного світу: соціально-політична історія XV початку XXI століть

Бурхливий розвиток новітніх технологій сприяв виникненню наприкінці XX ст. нового всепроникного засобу масової інформації - Інтернету. Тоді як вчені різних країн сперечаються, чи варто відносити Інтернет до засоби масової інформації, глобальна комп'ютерна мережа планетарного масштабу швидко збирає, оперативно обробляє і майже одночасно розповсюджує надзвичайно великий обсяг найрізноманітнішої інформації на величезну територію практично безконтрольно. Інформація, передана через Інтернет, миттєво проходить тисячі кілометрів, долає державні кордони і забезпечує широке використання можливостей мультимедіа. Для багатьох вчених поява Інтернету стала підставою говорити про перехід суспільства від індустріальної до інформаційної стадії розвитку.

У цілому перебіг подій в інформаційній сфері в 90-х роках засвідчив посилення впливу преси та електронних засобів масової інформації на суспільство і державу. Найбільш загальні тенденції розвитку засобів масової інформації були такі:

• o постійно виникають нові види засобів масової інформації, водночас ті, що виникли на попередніх етапах, не знищуються, а трансформуються і заповнюють певну нішу;

• o нові види засобів масової інформації тим швидше посідають своє місце в інформаційному полі, чим вищий їх потенціал швидкості передачі та розповсюдження інформації;

• o на кожному історичному етапі розвитку суспільства домінують певні види медіа. Якщо на початку століття це була преса, то 30-60-ті роки були "епохою радіо", а потім запанувала ера телебачення, в яку стрімко увійшли комп'ютерні мережі;

• o підвищувався інтерес до них з боку владних структур та політичних партій.

У процесі публічного вияву інтересів владних структур та політичних сил до ЗМІ сформувалося кілька чітко виражених суб'єктів боротьби за посилення свого впливу на інформаційну сферу: владні структури, найвпливовіші політичні партії і представники великого бізнесу.

В Україні основна боротьба за розподіл сфер впливу відбувалася між законодавчою та виконавчою гілками влади. При цьому їхні позиція та уявлення про шляхи розвитку електронних засобів масової інформації й форми їх взаємодії з державними структурами трансформувалися в закони України, укази Президента України та постанови Верховної Ради України. Передусім увага зацікавлених сторін була сконцентрована на державних засобах масової інформації, які на початку 90-х років мали найбільшу технічну базу, багатотисячні колективи творчих працівників, значний обсяг мовлення. Президентські структури намагалися забезпечити в діяльності організацій Держтелерадіо чітку державну лінію і підпорядкованість. Верховна Рада України неодноразово прагнула перебрати владні повноваження на себе і перетворити загальнонаціональні теле- та радіоканали на парламентську трибуну.

Основними факторами, які позначилися на позиціях тих чи інших державних, ділових і політичних сил у сфері телерадіомовлення, були безпосередньо владні повноваження, обсяги фінансових інвестицій у цю галузь та можливості впливу на законотворчу діяльність парламенту. Рівень ефективності використання владних повноважень державних виконавчих органів не відповідав вимогам ні керівництва держави, ні суспільства внаслідок частих кадрових змін в уряді, які, у свою чергу, були наслідком безперервного протистояння різних гілок влади.

На обсягах вкладень у телерадіомовну сферу негативно позначилися спад в економіці країни, особливо після падіння курсу російського рубля у серпні 1998 р. та початку світової економічної кризи з середини 2008 р.

Усвідомлення того, що в демократичній державі у сфері телерадіомовлення, як і в будь-якій інший сфері, відносини мають регулюватися виключно законами, активізувало процес підготовки і прийняття відповідних законодавчих актів, які створили необхідні умови для демократичного розвитку ЗМІ, цивілізованого входження України у світовий інформаційний простір.

Наступний розділ:

Післямова

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія сучасного світу: соціально-політична історія XV початку XXI століть» автора Горбань Ю.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Інформатизація суспільства - визначальний фактор сучасного стану розвитку людства“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Тема 1. Зародження індустріальної цивілізації і формування цілісності світового розвитку (кінець XV-XVII ст.)

  • Великі географічні відкриття та їх наслідки для розвитку світової цивілізації

  • Європейське Відродження. Реформація і Контрреформація в Європі

  • Перші європейські революції та їх вплив на цивілізаційний поступ людства

  • Російська держава у XVI-XVII століттях

  • Європейська колонізація Північної Америки. Початок формування північноамериканської нації

  • Східні цивілізації у період зародження індустріального суспільства

  • Формування нових світоглядних цінностей

  • Тема 2. Європейсько-Американська цивілізація та позаєвропейський світ У XVIII - середині XIX ст.

  • Романтизм, національне відродження та об'єднавчий рух в Європі

  • Формування та розвиток основних ідейно-політичних доктрин XIX століття: консерватизму, лібералізму, соціалізму, анархізму

  • Соціально-економічні трансформації країн Європи і США. Становлення парламентаризму

  • Позаєвропейський світ: основні тенденції суспільного розвитку

  • Тема 3. Модернізація капіталізму: новітня доба (кінець XIX - початок XX ст.)

  • Парламентаризм - апогей європейської державно-правової еволюції

  • Міжнародні відносини в контексті модернізації капіталізму

  • Англо-бурська війна 1899-1902 рр.

  • Модернізація - генератор науково-культурного прогресу на зламі XIX-XX століть

  • Тема 4. Перша світова війна (1914-1918 рр.)

  • Початок Першої світової війни. Бойові дії на фронтах 1914 р.

  • Воєнні дії 1915-1916 рр.

  • Ставлення до війни народів воюючих країн. Еволюція громадської позиції

  • Кампанії 1917-1918 рр. Вступ у війну США та вихід з неї Росії

  • Підсумки Першої світової війни

  • Тема 5. Міжвоєнний період світової історії: суспільно-політичні трансформації

  • Нові геополітичні реалії міжвоєнного періоду

  • Тенденції та моделі соціально-економічного розвитку. Культурні трансформації

  • Основні політичні ідеології міжвоєнного періоду

  • Загострення суперечностей у міждержавних відносинах напередодні війни

  • Тема 6. Друга світова війна (1939-1945 рр.)

  • Напад фашистської Німеччини на СРСР. Утворення антигітлерівської коаліції

  • Докорінний перелом у ході Другої світової війни та її завершення

  • Основні підсумки та уроки Другої світової війни

  • Тема 7. Геополітичні зміни в післявоєнному світі. Формування постіндустріальних суспільств (друга половина 40-х - 80-ті роки XX ст.)

  • Початок "холодної війни"

  • Модернізація державно-політичних систем країн Заходу в другій половиш XX століття

  • Світова система соціалізму в другій половині 40-х - наприкінці 80-х років

  • Країни "третього світу" в постколоніальну добу

  • Від відбудови до науково-технічної революції: стратегія економічного розвитку

  • Соціально-економічні наслідки НТР

  • Економічні перетворення і реформи на шляху до постіндустріальних суспільств

  • Тема 8. Світ наприкінці XX - на початку XXI ст.: нові тенденції розвитку

  • Глобалізація та її вплив на соціально-політичний та етнодержавний розвиток світу

  • Тенденції світового економічного розвитку

  • Інформатизація суспільства - визначальний фактор сучасного стану розвитку людства
  • Післямова