Наслідком реалізації "програм структурної перебудови" СБ -МВФ у більшості країн стало перетворення їх у сировинні придатки. Сьогодні, за даними СБ, 1,5 млрд осіб у світі існують на прибуток менше 1 дол. США на день, 3 млрд - менше 2 дол. на день,
В умовах глобалізації терплять нестатки не тільки жителі постколоніальних і постсоціалістичних країн, де понад 800 млн осіб стали жертвами голоду, а й вагома частина населення західних країн. У них налічується 100 млн бідняків і 37 млн безробітних.
Наслідки економічної глобалізації, перш за все прогресуючі поляризація і пауперизація сучасного світу, свідчать, що універсальні рецепти СБ - МВФ для лікування економічних недоліків не виправдали покладених на них надій і зазнали нищівної поразки у боротьбі з бідністю. За останні 15 років дохід на душу населення знизився у більш як 100 країнах, індивідуальне споживання щорічно падало у більш як 60 країнах. Фінансова криза 1997-1998 рр. завдала удару і "малим драконам", і "новим індустріальним країнам", і країнам СНД.
У цих умовах значно посилюється критика глобалізації як форми реалізації гегемоністських амбіцій США за рахунок обмеження економічного і політичного суверенітету інших держав. "Глобалізація, - підкреслює відомий американський соціолог У. Робінсон, - все більше і більше розмиває національні кордони і робить структурно неможливим для індивідуальних націй підтримувати незалежні або навіть автономні економіки, форми правління і соціальні структури".
Активну позицію в протидії економічній глобалізації на Заході, а останнім часом і в Європі, займають нові соціальні рухи. Вони висунули гасло: "Люди вищі прибутків корпорацій" і наполегливо борються за втілення його в життя. Масові виступи проти ВТО зірвали зустріч міністрів торгівлі 135 країн у Сіетлі в 1999 р. У квітні 2000 р. світ став свідком широкого протесту проти сесій СБ і МВФ у Вашингтоні, а у вересні 2000 р. - у Празі. Виступаючи проти економічної глобалізації, учасники останньої акції вимагали також від всесвітніх фінансових установ списати борги 20 найбіднішим країнам світу.
Таким чином, економічний розвиток провідних та інших країн світу в останні десятиліття XX століття проходив нерівномірно, з відхиленням від традиційних темпів і форм. Подальша глобальна трансформація світового господарства, що намітилась, приведе до ще більш радикальних змін в економічній розстановці країн світу. Аналіз і узагальнення фактичного матеріалу дають можливість зробити деякі висновки.
Економічна модель державного соціалізму в його інтернаціональному варіанті (колишній СРСР, країни народної демократії та частина країн "третього світу") виявилась неспроможною забезпечити прискорений НТП і на його основі гідне життя і свободу людини. Внаслідок розвалу СРСР пострадянські та постсоціалістичні країни опинились у стані глибокої перманентної кризи.
Модель ринкового господарства і соціально орієнтованої економіки на основі приватної власності й регулювання з боку демократичної, правової держави (США, Великобританія, Франція та ін.) здобула перемогу в історичному змаганні другої половини XX століття. Саме на її основі живуть високорозвинені країни, що досягли певного рівня процвітання зі збереженням національної специфіки розвитку. Ця модель є орієнтиром і зразком для інших країн світу.
Економічні й соціальні процеси в провідних країнах світу спрямовані на формування і розвиток постіндустріальної інформаційної цивілізації на основі нової технологічної революції і на практичних засадах державного регулювання з урахуванням суспільних інтересів і соціальної справедливості.
НТР великою мірою сприяла зближенню населення всіх континентів в єдине ціле. Одночасно вона породила і загострила ряд глобальних економічних і соціальних проблем, серед яких екологічні, відносини між Північчю і Півднем, зростання бідності, проблеми заборгованості, безробіття, міграції, біженців тощо. їх розв'язання вимагає встановлення нового економічного порядку на основі перевлаштування світу на більш гуманних і демократичних засадах.
Початок третього тисячоліття, на жаль, не ознаменувався такими зрушеннями. Натомість збільшувалася прірва між країнами економічно високорозвиненими і тими, які протягом десятиліть, а то й століть балансують на межі фізичного виживання їх населення. А наслідком "нового економічного порядку" стала найбільша з часів Великої депресії 1929-1933 рр. фінансово-економічна криза. Почавшись із масового неповернення іпотечних кредитів у США, вона на середину 2008 р. охопила більшість країн світу, зокрема й Україну. Почався масштабний економічний спад, який насамперед позначився на будівництві, металургійній галузі, машинобудуванні тощо. Знецінилися національні грошові одиниці багатьох країн щодо долара США. Як результат - знизилася купівельна платоспроможність населення і, чи не найголовніше, - стало стрімко зростати безробіття.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія сучасного світу: соціально-політична історія XV початку XXI століть» автора Горбань Ю.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тенденції світового економічного розвитку“ на сторінці 3. Приємного читання.
