Німецький федералізм

Зовнішня політика та політичні системи Французької Республіки та Федеративної Республіки Німеччини -

Співпраця між землями розвивається у формі нарад, у т.ч. і неофіційних, і так зв. зустрічей колег. Крім цього, створюються постійні наради або комісії, наприклад, прем'єр-міністрів земель і галузевих міністрів. Так, постійна нарада міністрів культури земель, що має навіть свій офіс у Бонні, підготувала кілька тисяч рекомендацій, якими користуються уряди всіх земель.

Федерація також активно бере участь у кооперації земель. Справді, без цього адекватна реалізація низки завдань навряд чи можлива. Приміром, мова може йти про реконструкцію університетських будівель або клінік, про підготовку культурного або спортивного свята загальнонаціонального масштабу, який проводиться на території однієї землі. У таких випадках створюються спеціальні планові комісії, що складаються з представників землі і федерації. Робота нарад і комісій не вільна від бюрократизму, за що і піддається систематичній критиці, проте їх внесок у налагодження фактичної взаємодії органів федеральної і земельної влади безсумнівний.

Німеччина є класичною симетричною федерацією. Згідно з Основним законом, її федеральні землі володіють однаковим обсягом компетенцій (тобто винятковою компетенцією земель). Проте іноді говорять про "особливий випадок" – Баварію. Тим не менше, специфіка Баварії полягає насамперед у неперерваній історичній традиції (а це рідкість для Німеччини), потужній регіональній самосвідомості, розвиненій регіональній політичній культурі. Крім того, загальновідомо, що Баварія – єдина з федеральних земель, чий ландтаг проголосував проти Основного закону 1949 року, вважаючи, що в цьому тексті "мало федералізму".

Незважаючи на це, федеральні закони цілком виконуються на баварській території – інакше і бути не може. Баварська за походженням партія ХСС майже з перших повоєнних років працює спільно із загальнонаціональною ХДС, не висуваючи абсолютно ніяких радикальних декларацій. Так що "особливість" Баварії закріплена швидше ментально, а не документально. До того ж ця своєрідність поєднується співіснуванням на території землі трьох виражених і несхожих одна на одну регіональних традицій – Баварії, Франконії, Швабії.

Наступний розділ:

Виборча система

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Зовнішня політика та політичні системи Французької Республіки та Федеративної Республіки Німеччини -» автора Рудько С.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Німецький федералізм“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. Політична система фрн

  • Німецький федералізм
  • Виборча система

  • Розділ 2. Політичні партії ФРН

  • Християнський соціальний союз у Баварії

  • "Народна партія": Соціал-демократична партія Німеччини

  • Вільна демократична партія

  • Ліві

  • "Союз 90 / Зелені"

  • Німецькі партії "третього ешелону"

  • Розділ 3. Зовнішня політика ФРН у період "холодної війни"

  • Концептуальні засади зовнішньополітичної стратегії ФРН

  • Становлення зовнішньої політики ФРН. "Ера Аденауера"

  • Зовнішня політика ФРН у період канцлерства Л. Ерхарда та К. Кізінгера

  • Канцлерство В. Брандта: від конфронтації до розрядки

  • "Стратегія рівноваги" Г. Шмідта

  • Пріоритети зовнішньої політики Г. Коля

  • Розділ 4. Домінанти зовнішньої політики ФРН у постбіполярний період

  • Зовнішньополітичні пріоритети "червоно-зеленої" коаліції

  • Головні напрями зовнішньої політики за канцлерства А. Меркель

  • Розділ 5. Політична система п'ятої французької республіки

  • Адміністративно-територіальний устрій Франції

  • Виборча система

  • Розділ 6. Політичні партії п'ятої французької республіки

  • Соціалістична партія

  • Французька комуністична партія

  • Національний фронт

  • Центристські партії

  • Троцькісти

  • Зелені

  • Розділ 7. Пріоритети зовнішньої політики п'ятої французької республіки

  • Становлення і реалізація гоплістської зовнішньої політики

  • Дипломатія Ж. Помпіду

  • Франція у світовій політиці в період президентства В. Ж. Д'естена

  • Антигегемонізм Ф. Миттерана

  • Зовнішня політика президента Ж. Ширака

  • Пріоритети зовнішньої політики Н. Саркозі

  • Додаток 1. ПРЕЗИДЕНТИ П'ЯТОЇ ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ