Розділ «4.10. Інформаційне забезпечення системи забезпечення конкурентоспроможності підприємства»

o економічна контррозвідка - протидія спробам іноземних державних спецслужб і комерційних фірм добути торгово-економічні і технологічні секрети.

Цілі і задачі КР багато в чому близькі цілям і задачам класичної розвідки, чиї аналітичні матеріали використовуються при формуванні і здійсненні державної політики або плануванні воєнних операцій, тільки масштаби розв'язуваних задач зовсім інші. Основна область застосування конкурентної розвідки - це ринок. Головною метою КР є систематичне відстеження відкритої інформації про конкурентів, аналіз отриманих даних і прийняття на їхній основі управлінських рішень. Створення конкурентної розвідки - це веління часу і єдиний спосіб вижити в гострій конкурентній боротьбі - така думка багатьох керівників корпорацій у США. Конкурентна розвідка дозволяє передбачати зміни на ринках, проводити прогноз дій конкурентів, виявляти нових або потенційних конкурентів, проводити моніторинг появи нових "вибухових" технологій і політичних ризиків.

Висновки конкурентної розвідки можуть використовуватися як для прийняття тактичних рішень, так і для вироблення стратегічних напрямків розвитку фірми або корпорації в цілому. Конкурентна розвідка широко використовує прийоми і методи стратегічного планування, що дозволяє одержувати комплексне представлення про ситуації на ринку й уточнювати позиції, на які компанія може на ньому претендувати. Чимало конкурентна розвідка черпає і з арсеналу засобів маркетологів, чиї зусилля спрямовані головним чином на виявлення й аналіз споживчого попиту в тім або іншому сегменті ринку. Так що співробітники служби КР займаються, насамперед, збором зведень про конкурентне середовище і конкретних конкурентів (у тому числі і потенційних) і їхнім аналізом, моделюють подальше поводження суперників на ринку. Конкурентна розвідка, подібно могутньому радарові, уловлює нові віяння в бізнесі, відслідковує можливості, що з'являються, і попереджає про небезпеки, що насуваються. Утім, деякі аспекти діяльності КР іноді спірні і викликають визначені дорікання з боку громадськості. Зокрема, іноді неоднозначно оцінюється робота конкурентної розвідки з погляду її відповідності етичним і юридичним нормам. Сумніву саме такого роду, що залишилися не розвіяними, стали каменем спотикання для ряду компаній, так і не зважилися на створення подібних служб.

Тим часом, використовуючи різні, часом не занадто коректні, методи збору інформації - від фронтального "прочісування" каналів Інтернету до нишпорення в сміттєвих кошиках своїх конкурентів, - аналітики служби накопичують дані практично по всім цікавим для керівництва корпорації питанням - від розробок суперниками нових видів продукції і рівня виробничих витрат на її виготовлення до особистісних характеристик і професійних якостей керівників компаній-конкурентів, а також мотивах прийняття ними тих або інших управлінських рішень. Адже часом навіть випадкова інформація може виявитися досить коштує.

При існуючій великій кількості інформації налагоджений потік її надходження являє собою аж ніяк не сама головна підмога в рішенні задач, що коштують перед конкурентною розвідкою. Зрештою, з розширенням мережі Інтернет і появою комп'ютерних баз даних інформація перетворилася в дешевий і цілком доступний покупцеві товар, і заради її одержання нема рації обтяжувати корпоративну структуру ще одним великим підрозділом. Задача конкурентної розвідки полягає головним чином у тім, щоб допомогти керівництву компанії витягти з цього рясного інформаційного потоку лише необхідні для прийняття рішень дані. "Ми живемо вже не в століття інформації, - стверджує Л. Каханер, автор книги "Конкурентна розвідка", - Ми живемо в столітті розвідки".

Розвідувальна і контр-розвідувальна діяльність є однією з різновидів інформаційної роботи, основний принцип якої - чіткий поділ понять: дані (зведення), інформація і знання.

Дані засновані на фактах. Це може бути статистика, уривки інформації по персоналіях господарюючих суб'єктів, тобто все те, що становить оперативний інтерес

Дилетантам часто здається, що дані можуть про щось розповісти, але насправді цього не відбувається. Ніхто не може прийняти правильне рішення, виходячи тільки з даних, незалежно від того, наскільки вони точні або великі.

Інформація, навпроти, являє собою якусь сукупність даних, що були відібрані, оброблені і проаналізовані, після чого їхній можна використовувати для подальших дій.

Синтезовані рішення і рекомендації являють собою кінцевий інформаційний продукт - знання. Особі, що приймає рішення, потрібні саме інформація і знання, а не просто дані.

Розвідувальна і контр-розвідувальна діяльність здійснюється безупинно, тому що інформація, який би вона ні була достовірної, на сучасний момент, згодом утрачає свою цінність, і тому її необхідно періодично пере-перевіряти й актуалізувати.

Оперативна інформація втрачає цінність приблизно по 10% у день (наприклад, у випадках попередження вимагання, короткострокового кредитування, пропозиції придбати партію товару в термін до 1 місяця). Інформація тактичного характеру (зведення про великих клієнтів і торговельних партнерів, злочинних угрупованнях тощо) утрачає цінність приблизно по 10% на місяць. Стратегічна інформація про незмінні об'єкти (промислова інфраструктура, природні ресурси) утрачає цінність приблизно по 15% на рік. Цінність інформації може зменшуватися згодом у зв'язку зі зміною обстановки або в зв'язку зі змінами, унаслідок яких інформація не може бути упевнено використана.

Тому у вихідних інформаційних і аналітичних документах в обов'язковому порядку необхідно враховувати і вказувати часовий інтервал, протягом якого дійсні ті або інші оцінки.

Бенчмаркінг зв'язаний з низкою правових і етичних проблем. Узагалі всю конкурентну розвідку хвилюють етичні й правові колізії. Суспільство дотепер часто вважає конкурентну розвідку непристойною справою, породженням "брудного шпигунського ремесла". Докладніше про етику в конкурентній розвідці ми поговоримо, акцентуючи увагу саме на вирішенні етичних проблем у бенчмаркінгу.

Кодекс поводження в бенчмаркінгу

1. Принцип законності.

1.1. Якщо маються хоча б які-небудь сумніви щодо законності дії, не починайте цієї дії.

1.2. Уникайте обговорень або дій, що можуть вести до обмеження свободи торгівлі, до схем розміщення ринку і/або клієнтів, фіксуванню цін, висновкові угод, оформленню заявок або хабарам. Не обговорюйте проблеми витрат, якщо витрати є елементом визначення ціни.

1.3. Не вивідуйте торговельні секрети способами, що можуть бути розцінені як некоректні, включаючи порушення або спонукання до порушення зобов'язань по збереженню конфіденційності. Не розкривайте і не використовуйте ніяких торговельних секретів, що могли б бути отримані нелегальними способами або розкриті кимсь іншим у порушення зобов'язань по збереженню їхньої конфіденційності або по обмеженню їхнього використання.

1.4. Не поширюйте (ні як консультанта, ні як клієнта) висновки одного бенчмаркінгового дослідження на іншу компанію, не одержавши спочатку дозволу учасників першого дослідження.