При РА спостерігаються різноманітні позасуглобові прояви, що зумовлено генералізованим ураженням судинного русла, в результаті чого в патологічний процес втягуються м'язи, шкіра, лімфатична система та внутрішні органи, в основі його лежать васкуліти, які мають імунокомплексний характер.
Уже в ранній стадії хвороби при наявності активного артриту починається атрофія м'язів. У першу чергу розвивається атрофія м'язів кистей: міжостьових, тенара і гіпотенара. Комбінація атрофії цих м'язів з припухлістю п'ястково-фалангових, проксимальних і міжфалангових суглобів зап'ястя і променево-зап'ясткових суглобів створює картину типової "ревматоїдної кисті".
При важких формах РА аміотрофія може бути досить вираженою. Найчастіше спостерігається атрофія розгиначів. Зміни шкіри відзначаються в багатьох хворих, особливо при тривалому перебігу хвороби: спостерігається блідість шкірних покривів внаслідок анемії, порушення васкуляризації шкіри, зумовлене зміною тонусу капілярів і капілярного кровообігу. Міопатія зумовлена м'язовою атрофією, яка є вторинною до запалення суглобів. її частка сягає 5-75 %. Основними чинниками є порушення трофіки м'язової тканини внаслідок ревматоїдного ураження периферичної нервової системи та зниження функціональної активності м'язів.
Трофічні зміни шкірних капілярів обумовлюють також появу яскраво-рожевого, іноді з ціанотичним відтінком, забарвлення долоні та кінчиків пальців. Іноді на шкірі пальців рук, особливо поблизу нігтьового ложа, з'являються дрібні коричневі осередки (некроз м'яких тканин в результаті ревматоїдного васкуліту). Змінюється також шкіра, що покриває уражені суглоби, бона суха, бліда, витончена, особливо на кистях рук, з плямами посиленої пігментації і гіперкератозом. Відзначаються також трофічні зміни нігтів – витончення, ламкість, поздовжня смугастість.
Підшкірні ревматоїдні вузлики – одна з суттєвих ознак позасуглобових проявів РА. Вони настільки специфічні для цього захворювання, що вважаються одним з діагностичних критеріїв РА і представлені щільними округлої форми сполучнотканинними утвореннями величиною від чечевичного зерна до горіха. Вузлики при пальпації безболісні та рухливі, але іноді спаяні з апоневрозом або кісткою. Вузлики з'являються раптово, головним чином під час загострення захворювання. Найчастіше вони локалізуються поблизу ліктя на розгинальній стороні передпліччя. Іноді спостерігаються на тильній поверхні міжфалангових і п'ястково-фалангових суглобах, на зовнішній поверхні колінного суглоба, у товщі п'яткового сухожилка. Зазвичай вузлики розташовані симетрично, але іноді можуть бути й однобічними. Вони ніколи не запалюються і не нагноюються. Найчастіше виявляються 2-3 вузлики, у рідкісних випадках вони можуть бути множинними. Кількість і розмір вузликів можуть зменшуватися під впливом лікування (особливо кортикостероїдами), а в період ремісії можуть зникнути повністю. Рання поява вузликів вважається несприятливою прогностичною ознакою, тому що завжди вказує на більшу активність хвороби.
Лімфоаденопатія – один із частих поза- суглобових проявів РА. Вона зустрічається у 25-30 % хворих. Збільшення лімфатичних вузлів найчастіше виявляється при важкому перебігу хвороби. Лімфатичні вузли розміром від горошини до горіха, щільні, безболісні і рухливі, пальпуються в підщелепній області, на шиї, у пахвовій западині, в ділянці внутрішнього надвиростка ліктя. При вираженій активності та генералізації патологічного процесу виявляється ураження внутрішніх органів та систем – серця, плеври, легенів, нирок, печінки та інших, в основі якого лежить ревматоїдний васкуліт.
Проявом РА як системного захворювання є остеопороз, який слід розглядати як ускладнення довготривалої глюкокортикоїдної терапії. Остеопенічний синдром є розповсюдженим ускладненням РА з двома характерними проявами: навколо- суглобовим (локальним) та генералізованим (зниженням щільності мінерального компонента кістки). Періартикулярний остеопороз відноситься до найбільш ранніх проявів РА та є одним з діагностичних критеріїв захворювання та його перебігу. При РА також може мати місце ураження серця (ревматоїдний кардит) з розвитком у сполучнотканинній стромі серця фібриноїдних нашарувань, неспецифічних ексудативно- проліферативних реакцій, характерних ревматоїдних вузликів, ураження м'язових волокон, головним чином дистрофічного характеру, змін судин і, нарешті, склерозу як можливого результату всіх процесів.
Ураження легень і плеври проявляється сухим, або неексудативним плевритом з незначним фібринозним випотом, який рідко визначається клінічно. У легеневій тканині процес розвивається по типу хронічної пневмонії, вогнищевого або дифузного пневмосклерозу, супроводжується розвитком у легеневій тканині характерних для цього захворювання вузликів.
Нирки при РА зазнають уражень до 60 % випадків, які можуть бути різноманітними: амілоїдоз, гломерулонефрит (мембранозний або мембранозно-проліферативний), нефроангіосклероз, хронічний інтерстиціальний нефрит. Найчастішим проявом ревматоїдної нефропатії є амілоїдоз. Ураження шлунково-кишкового тракту поєднуються з амілоїдозом інших внутрішніх органів.
При РА уражуються різні відділи нервової системи та її елементи (судини, сполучна тканина), власне нервова система. У процес втягується периферична нервова система, головним чином за рахунок ураження судин, у яких, окрім васкулітів і тромбоваскулітів, відзначається імуногістохімічне відкладання імуноглобулінів і комплементу.
Важливе значення при діагностиці РА мають лабораторні та інструментальні методи обстеження. У хворих на РА при клінічному аналізі крові може знижуватися вміст гемоглобіну, кількість еритроцитів і лейкоцитів і майже завжди підвищується ШОЕ.
Важкі форми і тривалий термін захворювання супроводжуються анемією гіпохромного характеру зі зниженням гемоглобіну до 35-40 г/л.
У важких хворих ШОЕ може досягати 60-80 мм/год, особливо при наявності псевдосептичного синдрому, і майже завжди корелює з активністю та важкістю патологічного процесу і характеризує його динаміку.
РФ (ревматоїдний фактор) на ранніх стадіях хвороби (до одного року) виявляється рідко (в 20-30% випадків), а в більш ранньому періоді (до 6 місяців) не визначається. Раннє виявлення РФ указує на несприятливий перебіг хвороби, а високий титр РФ, незважаючи на клінічне поліпшення, свідчить про можливість виникнення рецидиву.
Зміна вмісту білків у сироватці крові у хворих РА розцінюється як показник активності процесу. При РА виявляється диспротеїнемія (зміна співвідношень між кількістю альбумінів і глобулінів, а також білкових фракцій).
Показником активності хвороби, що віддзеркалює її динаміку, є рівень фібриногену крові, збільшення якого іноді до 0,01 г/л замість 0,005 г/л у нормі може мати місце в гострих і важких випадках хвороби.
Важливими діагностичними показниками при РА є дослідження синовіальної рідини, узятої шляхом пункції суглоба: її в'язкість значно знижується, різко збільшується кількість лейкоцитів.
Біопсія синовіальної оболонки з морфологічним дослідженням синовіальної тканини – важливий діагностичний показник. Завжди спостерігається відкладання фібрину на поверхні синовіальної оболонки або в інтерстиціальній тканині, що поєднується з дилатацією судин і набряком. Можуть утворюватися вогнища некрозу з ерозіями на поверхні синовіальної оболонки.
Ранньою рентгенологічною ознакою РА є епіфізарний остеопороз, який з'являється вже в перші тижні хвороби. При розвитку остеопорозу епіфізи ураженого суглоба виглядають більш прозорими з чіткою структурою кістки. Остеопороз може бути плямистим або дифузним, але завжди поширюється на епіфізи кістки. При наявності випоту в суглобі його контури та структура стають нечіткими, завуальованими. При більш тривалому терміні захворювання внаслідок руйнування суглобового хряща поступово звужується щілина, яка потім зникає. Найбільш характерним є утворення ерозій або узур в результаті їх дегенерації після руйнування суглобового хряща грануляційною сполучною тканиною (панусом).
Велике значення при діагностиці мають сонографія, КТ, МРТ.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Травматологія та ортопедія» автора Голки Г.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Загальні захворювання системи опори та руху“ на сторінці 5. Приємного читання.
