Загальні захворювання системи опори та руху

Травматологія та ортопедія

При РА спостерігаються різноманітні позасуглобові прояви, що зумовлено генералізованим ураженням судинного русла, в результаті чого в патологічний процес втягуються м'язи, шкіра, лімфатична система та внутрішні органи, в основі його лежать васкуліти, які мають імунокомплексний характер.

Уже в ранній стадії хвороби при наявності активного артриту починається атрофія м'язів. У першу чергу розвивається атрофія м'язів кистей: міжостьових, тенара і гіпотенара. Комбінація атрофії цих м'язів з припухлістю п'ястково-фалангових, проксимальних і міжфалангових суглобів зап'ястя і променево-зап'ясткових суглобів створює картину типової "ревматоїдної кисті".

При важких формах РА аміотрофія може бути досить вираженою. Найчастіше спостерігається атрофія розгиначів. Зміни шкіри відзначаються в багатьох хворих, особливо при тривалому перебігу хвороби: спостерігається блідість шкірних покривів внаслідок анемії, порушення васкуляризації шкіри, зумовлене зміною тонусу капілярів і капілярного кровообігу. Міопатія зумовлена м'язовою атрофією, яка є вторинною до запалення суглобів. її частка сягає 5-75 %. Основними чинниками є порушення трофіки м'язової тканини внаслідок ревматоїдного ураження периферичної нервової системи та зниження функціональної активності м'язів.

Трофічні зміни шкірних капілярів обумовлюють також появу яскраво-рожевого, іноді з ціанотичним відтінком, забарвлення долоні та кінчиків пальців. Іноді на шкірі пальців рук, особливо поблизу нігтьового ложа, з'являються дрібні коричневі осередки (некроз м'яких тканин в результаті ревматоїдного васкуліту). Змінюється також шкіра, що покриває уражені суглоби, бона суха, бліда, витончена, особливо на кистях рук, з плямами посиленої пігментації і гіперкератозом. Відзначаються також трофічні зміни нігтів – витончення, ламкість, поздовжня смугастість.

Підшкірні ревматоїдні вузлики – одна з суттєвих ознак позасуглобових проявів РА. Вони настільки специфічні для цього захворювання, що вважаються одним з діагностичних критеріїв РА і представлені щільними округлої форми сполучнотканинними утвореннями величиною від чечевичного зерна до горіха. Вузлики при пальпації безболісні та рухливі, але іноді спаяні з апоневрозом або кісткою. Вузлики з'являються раптово, головним чином під час загострення захворювання. Найчастіше вони локалізуються поблизу ліктя на розгинальній стороні передпліччя. Іноді спостерігаються на тильній поверхні міжфалангових і п'ястково-фалангових суглобах, на зовнішній поверхні колінного суглоба, у товщі п'яткового сухожилка. Зазвичай вузлики розташовані симетрично, але іноді можуть бути й однобічними. Вони ніколи не запалюються і не нагноюються. Найчастіше виявляються 2-3 вузлики, у рідкісних випадках вони можуть бути множинними. Кількість і розмір вузликів можуть зменшуватися під впливом лікування (особливо кортикостероїдами), а в період ремісії можуть зникнути повністю. Рання поява вузликів вважається несприятливою прогностичною ознакою, тому що завжди вказує на більшу активність хвороби.

Лімфоаденопатія – один із частих поза- суглобових проявів РА. Вона зустрічається у 25-30 % хворих. Збільшення лімфатичних вузлів найчастіше виявляється при важкому перебігу хвороби. Лімфатичні вузли розміром від горошини до горіха, щільні, безболісні і рухливі, пальпуються в підщелепній області, на шиї, у пахвовій западині, в ділянці внутрішнього надвиростка ліктя. При вираженій активності та генералізації патологічного процесу виявляється ураження внутрішніх органів та систем – серця, плеври, легенів, нирок, печінки та інших, в основі якого лежить ревматоїдний васкуліт.

Проявом РА як системного захворювання є остеопороз, який слід розглядати як ускладнення довготривалої глюкокортикоїдної терапії. Остеопенічний синдром є розповсюдженим ускладненням РА з двома характерними проявами: навколо- суглобовим (локальним) та генералізованим (зниженням щільності мінерального компонента кістки). Періартикулярний остеопороз відноситься до найбільш ранніх проявів РА та є одним з діагностичних критеріїв захворювання та його перебігу. При РА також може мати місце ураження серця (ревматоїдний кардит) з розвитком у сполучнотканинній стромі серця фібриноїдних нашарувань, неспецифічних ексудативно- проліферативних реакцій, характерних ревматоїдних вузликів, ураження м'язових волокон, головним чином дистрофічного характеру, змін судин і, нарешті, склерозу як можливого результату всіх процесів.

Ураження легень і плеври проявляється сухим, або неексудативним плевритом з незначним фібринозним випотом, який рідко визначається клінічно. У легеневій тканині процес розвивається по типу хронічної пневмонії, вогнищевого або дифузного пневмосклерозу, супроводжується розвитком у легеневій тканині характерних для цього захворювання вузликів.

Нирки при РА зазнають уражень до 60 % випадків, які можуть бути різноманітними: амілоїдоз, гломерулонефрит (мембранозний або мембранозно-проліферативний), нефроангіосклероз, хронічний інтерстиціальний нефрит. Найчастішим проявом ревматоїдної нефропатії є амілоїдоз. Ураження шлунково-кишкового тракту поєднуються з амілоїдозом інших внутрішніх органів.

При РА уражуються різні відділи нервової системи та її елементи (судини, сполучна тканина), власне нервова система. У процес втягується периферична нервова система, головним чином за рахунок ураження судин, у яких, окрім васкулітів і тромбоваскулітів, відзначається імуногістохімічне відкладання імуноглобулінів і комплементу.

Важливе значення при діагностиці РА мають лабораторні та інструментальні методи обстеження. У хворих на РА при клінічному аналізі крові може знижуватися вміст гемоглобіну, кількість еритроцитів і лейкоцитів і майже завжди підвищується ШОЕ.

Важкі форми і тривалий термін захворювання супроводжуються анемією гіпохромного характеру зі зниженням гемоглобіну до 35-40 г/л.

У важких хворих ШОЕ може досягати 60-80 мм/год, особливо при наявності псевдосептичного синдрому, і майже завжди корелює з активністю та важкістю патологічного процесу і характеризує його динаміку.

РФ (ревматоїдний фактор) на ранніх стадіях хвороби (до одного року) виявляється рідко (в 20-30% випадків), а в більш ранньому періоді (до 6 місяців) не визначається. Раннє виявлення РФ указує на несприятливий перебіг хвороби, а високий титр РФ, незважаючи на клінічне поліпшення, свідчить про можливість виникнення рецидиву.

Зміна вмісту білків у сироватці крові у хворих РА розцінюється як показник активності процесу. При РА виявляється диспротеїнемія (зміна співвідношень між кількістю альбумінів і глобулінів, а також білкових фракцій).

Показником активності хвороби, що віддзеркалює її динаміку, є рівень фібриногену крові, збільшення якого іноді до 0,01 г/л замість 0,005 г/л у нормі може мати місце в гострих і важких випадках хвороби.

Важливими діагностичними показниками при РА є дослідження синовіальної рідини, узятої шляхом пункції суглоба: її в'язкість значно знижується, різко збільшується кількість лейкоцитів.

Біопсія синовіальної оболонки з морфологічним дослідженням синовіальної тканини – важливий діагностичний показник. Завжди спостерігається відкладання фібрину на поверхні синовіальної оболонки або в інтерстиціальній тканині, що поєднується з дилатацією судин і набряком. Можуть утворюватися вогнища некрозу з ерозіями на поверхні синовіальної оболонки.

Ранньою рентгенологічною ознакою РА є епіфізарний остеопороз, який з'являється вже в перші тижні хвороби. При розвитку остеопорозу епіфізи ураженого суглоба виглядають більш прозорими з чіткою структурою кістки. Остеопороз може бути плямистим або дифузним, але завжди поширюється на епіфізи кістки. При наявності випоту в суглобі його контури та структура стають нечіткими, завуальованими. При більш тривалому терміні захворювання внаслідок руйнування суглобового хряща поступово звужується щілина, яка потім зникає. Найбільш характерним є утворення ерозій або узур в результаті їх дегенерації після руйнування суглобового хряща грануляційною сполучною тканиною (панусом).

Велике значення при діагностиці мають сонографія, КТ, МРТ.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Травматологія та ортопедія» автора Голки Г.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Загальні захворювання системи опори та руху“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • Історія розвитку травматології та ортопедії

  • Становлення травматології і ортопедії у складі загальної хірургії

  • Травматологія та ортопедія як самостійна хірургічна дисципліна

  • Введення в спеціальність. особливості обстеження травматологічних та ортопедичних хворих. Ушкодження зв'язок, сухожилків та м'язів. Травматичні вивихи

  • Методи обстеження в травматології і ортопедії

  • Історія захворювання (anamnesis morbi)

  • Особливості обстеження постраждалих при політравмі

  • Методика обстеження при ортопедичних захворюваннях та наслідках травм опорно-рухової системи

  • Огляд суглобів і окремих сегментів кінцівок

  • Пальпація

  • Аускультація

  • Визначення обсягу рухів у суглобах

  • Вимірювання довжини кінцівок

  • Особливості обстеження дітей із травмами та ортопедичними захворюваннями

  • Додаткові методи обстеження в травматології та ортопедії

  • Встановлення діагнозу

  • Пошкодження зв'язок, сухожилків та м'язів

  • Вивихи

  • Вивих плеча

  • Вивих кісток передпліччя

  • Вивихи стегна

  • Травматична хвороба. Політравма. Сучасні принципи лікування переломів

  • Кліника

  • Оцінка тяжкості травми

  • Лікування

  • Сучасні принципи лікування переломів

  • Клінічні ознаки переломів

  • Оперативні методи лікування переломів

  • Відкриті переломи

  • Травматичний остеомієліт

  • Гострий травматичний остеомієліт

  • Хронічний остеомієліт

  • Ампутації кінцівок. Реабілітація та протезування інвалідів з дефектами кінцівок. Лікування травматологічних та ортопедичних хворих в амбулаторних умовах

  • Методи та способи ампутацій

  • Реабілітація та протезування інвалідів з дефектами кінцівок

  • Протезування верхніх кінцівок

  • Протезування нижніх кінцівок

  • Лікування травматологічних та ортопедичних хворих в амбулаторних умовах

  • Ушкодження кісток та суглобів верхньої кінцівки

  • Перелом ключиці

  • Вивихи ключиці

  • Вивихи плеча

  • Переломи плечової кістки

  • Перелом діафіза плечової кістки в середній третині

  • Переломи дистального відділу плечової кістки

  • Вивих передпліччя

  • Переломовивихи кісток передпліччя

  • Перелом променевої кістки в типовому місці

  • Ушкодження хребта і таза

  • Класифікація ушкоджень хребта

  • Ушкодження шийного відділу хребта

  • Ушкодження грудного та поперекового відділів хребта

  • Лікування ушкоджень хребта

  • Пошкодження таза

  • Діагностика пошкоджень таза

  • Лікування пошкоджень таза

  • Ушкодження кісток та суглобів нижньої кінцівки

  • Вивих стегна

  • Пошкодження менісків та зв'язок колінного суглоба

  • Розрив зв'язок колінного суглоба

  • Вивих гомілки

  • Переломи кісток гомілки

  • Дегенеративно-дистрофічні захворювання суглобів та хребта

  • Асептичний некроз

  • Кістоподібна перебудова кісток суглобів

  • Дегенеративно-дистрофічні захворювання хребта

  • Деформуючий спондильоз та спондилоартроз

  • Спондилолістез

  • Спінальний стеноз

  • Природжені деформації хребта, кісток та суглобів. Сколіоз

  • Вроджена м'язова клишоногість

  • Вроджена дисплазія кульшового суглоба

  • Вроджений вивих стегна

  • Постава та її порушення

  • Сколіотична хвороба (сколіоз)

  • Кіфотична деформація хребта (горб)

  • Запальні, пухлинні та пухлиноподібні захворювання системи опори та руху

  • Доброякісні пухлини кісток

  • Злоякісні пухлини кісток

  • Пухлиноподібні захворювання кісток

  • Загальні захворювання системи опори та руху