• моноартрит, олігоартрит, поліартрит;
• поєднання уражень РА з системними проявами: ураження ретикулоендотеліальної системи, серозних оболонок, легень, серця, судин, нирок, очей, нервової системи, амілоїдоз органів.
Рис. 9.14. Показники активності РА.
Поєднання даних показників дає підставу для визначення ступеня активності в балах: нульова – 0 балів; І–8 балів; II–9-16 балів; III – 17-24 бали
Загальноприйнята оцінка функціонального стану суглобів виділяє чотири ступені:
• ФНС 0 – функція суглобів вбережена;
• ФНС І – неможливість виконувати роботу, яка пов'язана з фізичним навантаженням, ходою;
• ФНС II – неможливість виконання будь-якої професійної роботи, що відповідає II групі інвалідності;
• ФНС III – втрачена спроможність до самообслуговування (інвалідність І групи).
Доцільною в науковому і практичному значенні є клініко-рентгенологічна та патоморфологічна класифікація РА, запропонована Є. Т. Скляренко та В. і. Стецулою. Згідно з нею виділяють:
• І стадія – синовіїт (гострий, підгострий, хронічний);
• II стадія – продуктивно-деструктивний панартрит (ураження усіх елементів суглоба), який має три фази:
• ексудативно-проліферативну;
• проліферативно-деструктивну;
• деструктивно-склеротичну.
• III стадія–анкілозування (фіброзне, кісткове).
Провідним у клінічній картині РА є суглобовий синдром. У початковому періоді захворювання у 2/3 хворих відзначається симетричний артрит дрібних суглобів кистей та стоп, у 1/3 – артралгії, які посилюються при рухах. У 8-15 % хворих захворювання починається гостро протягом декількох днів, у 15-20% випадків РА починається непомітно.
Провокуючим фактором може бути інфекція (гостра або загострення хронічної), переохолодження, травма, фізичне або нервове перенапруження. У 79% хворих розвитку захворювання передували грип, ангіна, загострення хронічного тонзиліту, гаймориту, отиту, холециститу та інших осередків хронічної інфекції. Зазвичай через 1-2 тижні після цього з'являються перші ознаки артриту. Також відзначається зв'язок між виникненням хвороби та метеорологічними факторами (частий розвиток захворювання весною та восени), а також з періодами фізіологічної алергізації. Продромальні явища можуть з'являтися за декілька тижнів або місяців до розвитку захворювання. Найбільш раннім і значимим з них є вранішня скутість в усьому тілі, особливо в суглобах кисті, яка зникає після активних рухів. Виникає симптом "тісних рукавичок" або симптом "корсета", що часто ускладнює самостійне піднімання з ліжка, одягання, зачісування тощо. Походження цього симптому пов'язують з порушенням нормального ритму вироблення наднирниками ендогенного гідрокортизону. Пік максимальної продукції цього гормону зміщується з 7-8 годин ранку на пізніший період доби.
Продромальний синдром хвороби може проявлятися також незначними періодичними болями в суглобах, зниженням апетиту, серцебиттям, анемією, інколи субфебрильною температурою, незначним підвищенням ІІІОЕ.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Травматологія та ортопедія» автора Голки Г.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Загальні захворювання системи опори та руху“ на сторінці 2. Приємного читання.
