Рис. 8.12. Лікування шляхом редресації та накладання етапних гіпсових пов'язок
I. Ponseti запропонував нову техніку гіпсування, яка враховує еластичність зв'язок, що містять велику кількість колагену, а також м'якість сухожиль новонародженого:
• 1. Гіпсування починається з двотижневого віку виправленням кавуса стопи (підвищеної величини кута поздовжнього склепіння). Потім одночасно виправляються варус заднього відділу стопи та інверсія середнього відділу (підошовне згинання, приведення і супінація), оскільки суглоби передплесни тісно взаємопов'язані і можуть бути виправлені тільки в комплексі. При цьому стопа повертається навколо головки надп'яткової кістки. Зазвичай після 5-6 гіпсувань виправляються супінація (варус) і аддукція (приведення стопи у передньому відділі).
• 2. Тривалість лікування зазвичай становить 6-8 тижнів - до усунення всіх компонентів деформації, а в подальшому воно спрямоване на підтримання правильного положення стопи і профілактику рецидиву.
• 3. Як правило, досягається практично повна корекція деформацій.
• 4. У віці 1 року, при збереженні еквінусного положення стопи, рекомендована повна тенотомія ахіллового сухожилка на останньому етапі гіпсування, при цьому доведена подальша повна регенерація ахіллового сухожилка.
• 5. Немає потреби вдаватися до важких оперативних втручань.
• 6. Маніпуляції можуть проводитися в присутності батьків дитини, що дозволяє забезпечити дитині спокій і досягти достатньої корекції стопи.
Усі елементи деформації стопи повинні бути повністю усунені до початку ходіння дитини, тобто в середньому до 1 року життя. У випадках, коли консервативними заходами деформацію повністю виправити не вдається, показане хірургічне лікування. Виконують операцію на м'яких тканинах за методикою Зацепіна, принцип якої полягає у подовженні сухожилків диспластичних м'язів. За необхідності оперативне втручання доповнюється лігаменто- та капсулотомією надп'ятково-гомілкового суглоба для повного усунення всіх елементів деформації та надання стопі положення гіперкорекції. В післяопераційному періоді виконується весь комплекс консервативного лікування, спрямований на покращення гемомікроциркуляції у тканинах гомілки та стопи, стимуляцію розвитку та росту диспластичних м'язів, фіксацію стопи у правильному положенні та запобігання рецидиву деформації. Дітям старшого віку, які з різних причин своєчасно не були прооперовані, оперативне втручання доповнюється корекційними клиноподібними резекціями та остеотоміями по лінії шопарового суглоба з формуванням склепіння.
Після оперативного втручання значне місце у лікуванні відводять профілактиці рецидиву. Для цього широко використовують ортопедичну реабілітацію, ортопедичні шини, призначають спеціальне взуття, яким хворий користується щонайменше протягом 3 років після операції, а, як правило, до закінчення росту. Треба пам'ятати про значну схильність до рецидиву деформації навіть після оперативного лікування. Тому в післяопераційний період основні зусилля лікувальної фізичної культури направлені на відновлення сили, працездатності і витривалості м'язів гомілки, на тривале використання корегуючих ортопедичних чобітків, шин, ортопедичного взуття.
Вроджена дисплазія кульшового суглоба
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Травматологія та ортопедія» автора Голки Г.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вроджена м'язова клишоногість“ на сторінці 3. Приємного читання.
