На бічних проекціях осі надп'яткової і п'яткової кісток практично паралельні.
Диференціальна діагностика
Диференціювати вроджену клишоногість необхідно з артрогрипозом, змию тичними перетяжками, спастичною клишоногістю.
Артрогрипоз – вроджене захворювання всього опорно-рухового апарату або його складових. Для артрогрипозу характерні аномалії розвитку кісток, м'язів, суглобів, множинні вади і контрактури, тугорухомїсть диспластичних або деформованих суглобів, відсутність певних груп м'язів або їх дисплазія, чого ніколи не буває при вродженій клишоногості.
Амніотичні перетяжки можуть бути множинні на різних сегментах кінцівок і поодинокі на одній чи обох гомілках; при них виникає клишоногість, подібна до вродженої. Але при вродженій клишоногості ніколи не бувас аномалій на гомілці, а тут в ділянці середньої третини гомілки або на межі середньої і нижньої третини чітко видно глибоку кругову перетяжку м'яких тканин.
При вродженій клишоногості тонус м'язів не порушений, а при дитячих спастичних паралічах чітко визначається гі пертонус м'язів. Лікар пасивно виводить стопу з валового положення, що неможливо навіть при легкій формі вродженої клишоногості.
Рентгенологічне дослідження дітей до 1-річного віку дозволяє виявити запізнення появи ядер окостеніння кісток стопи або їх менший розмір з порушенням форми і топографії кісток. Збільшусться кут метатарзоварус (якщо на передньо-задній рентгенограмі провести лінію по довгій осі І та V плеснових кісток, утвориться кут, який у нормі дорівнює 25-28", а при клишоногості – 45-50”).
Зменшується кут надп'яткового індексу. Якщо на бічній рентгенограмі провести лінію по осі І плеснової кістки, а другу – по довжині п'яткової кістки, то в нормі при їх перехрещенні утворюється кут 145-155°. При клишоногості він зменшується залежно від збільшення ступеня деформації, інколи досягає 80-90°. Досить часто спостерігається фрагментація ядра окостеніння кубоподібної кістки. З ростом дитини за відсутності лікування наростає спотворення форми кісток стопи, особливо надп'яткової, з порушенням їх співвідношень і формуванням суглобових поверхонь; виникають нейротрофічні зміни, остеопороз.
Лікування. У лікуванні вродженої клишоногості умовно виділяють три періоди: до 1-річного віку, після 1-річного віку і протирецидивний.
Перший період починається, як тільки встановлюється діагноз. Зазвичай у цьому періоді застосовують консервативне лікування. Виконуються редресації, ЛФК, теплові процедури, використовуються засоби для фіксації стопи у відкорегованому положенні після проведених процедур та редресації. Перші 2-2,5 місяці масаж та гіпсові пов'язки не застосовують, оскільки шкіра немовляти ще не сформувалася, а тому існує велика загроза її ушкодження, занесення інфекції (гноячкових захворювань, сепсису). Гіпсові пов'язки не застосовують, оскільки при застиганні гіпсу його температура підвищується до 60°, що може призводити до опіку і появи значних ранових поверхонь.
Лікування починають з редресацій – насильницького усунення деформацій і фіксації стопи фланелевими бинтами за методикою Фінка - Еттінгена. Під час редресації усунення основних елементів деформації проводиться у чіткій послідовності: кожний плавний рух повинен спершу поступово усувати супінацію стопи і приведення переднього відділу, наприкінці редресації, утримуючи стопу
в стані досягнутої корекції, усувають підошовне згинання (equinus). Насамперед необхідно усунути supinatio і приведення переднього відділу стопи, а в останню чергу – equinus. Це обумовлено тим, що необхідно передусім розташувати надп'яткову кістку конгруентно до "вилки" надп'ятково- гомілкового суглоба (що досягається усуненням supinatio та adductio), і тільки тоді стає можливим виконувати тильне згинання у надп'ятково-гомілковому суглобі, усуваючи equinus. Сеанс редресації триває не менше ніж 5-10 хвилин, після чого у стані досягнутої корекції стопу фіксують м'якою пов'язкою за методикою Фінка - Еттінгена. З набуттям шкірою своєї захисної функції (у віці 2,5 міс.) м'яку бинтову пов'язку після редресацій замінюють на корегуючі гіпсові пов'язки типу чобітка. Чобітки змінюють кожні 7-9 днів, у проміжках між замінами проводять комплекс консервативних заходів: ЛФК, масаж, редресації, теплові водні процедури, парафінові аплікації та ін. При виконанні редресацій, за умови позитивної динаміки, лікування продовжують до досягнення гіперкорекції деформації.
У даний час найбільшу популярність при лікуванні еквіно-поло-варусних деформацій у дітей в багатьох країнах світу набула методика I. Ponseti. Згідно з методикою I. Ponseti, тривалість корекції деформації стопи гіпсовими пов'язками становить від 3 до 6 тижнів, а при фіксації стоп у гіпсових пов'язках після ахіллотоміі (3-4 тижні) в середньому не перевищує 2 місяців.
При дотриманні протоколу лікування за методикою І. Ponseti:
• стопи зберігають мобільність;
• відсутня виражена атрофія м'язів;
• зберігається повний обсяг рухів у надп'ятково-гомілковому суглобі і суглобах стопи;
• відсоток успішних результатів сягає 95 %.
Основні принципи лікування за методикою І. Ponseti (рис. 8.12)
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Травматологія та ортопедія» автора Голки Г.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вроджена м'язова клишоногість“ на сторінці 2. Приємного читання.
