вого суглоба, а також при переході лінії перелому на дах вертлюгової впадини та зміщення фрагментів більш як на 5 мм.
При поперечних переломах (тип В) можливе виникнення значних зміщень відламків, які потребують оперативної репозиції, повністю рекомендованій при високих поперечних або Т-подібних переломах вертлюгової западини. Консервативне лікування може бути ефективне тільки при низьких поперечних переломах з незначним зміщенням та без руйнації даху вертлюгової западини.
Найскладніші в прогностичному і тактичному аспектах пошкодження обох колон (тип С), які супроводжуються роздробленням даху вертлюгової западини з формуванням вільного фрагмента або значним зміщенням відламків аж до центрального переломовивиху в кульшовому суглобі. Пошкодження кульшового суглоба типу С підлягають оперативному лікуванню, за винятком переломів без зміщення.
Слід зазначити, що остеосинтез при переломах кісток таза є складним і відповідальним втручанням, яке вимагає високої кваліфікації хірурга, належного забезпечення металоконструкціями та медикаментами. Виконання заглибного остеосинтезу також достатньо травматичне, що робить його можливим лише за умов певної стабілізації загального стану пацієнта. Якщо у певних обставинах остеосинтез виявляється неможливим або недоцільним, лікування нестабільних переломів кісток таза зі зміщенням фрагментів може бути здійснене методом постійного скелетного витягнення.
Так, при переломах передньої і задньої частин тазового кільця (подвійні вертикальні переломи за Мальгенем) і переломах вертлюгової западини застосовують скелетне витягнення за дистальний метафіз (надвиросткова ділянка) стегна або горбистість великогомілкової кістки при положенні нижньої кінцівки на шині Велера. У подібних випадках витягнення триває 2-2,5 місяці і тісно поєднується з лікувальною гімнастикою.
Підйом з ліжка та пересування за допомогою милиць при нестабільних переломах кісток таза та вертлюгової западини дозволяється через 2,5-3 місяці після травми, якщо лікування проводилося скелетним витягненням, і через 4-6 тижнів, якщо хворий був оперований із застосуванням заглибних конструкцій. Повне навантаження на ногу допускається як при переломах вертлюгової западини, так і при пошкодженнях крижово-клубового зчленування в терміни 4-6 місяців. Поєднання режиму спокою для ділянки пошкодження та своєчасної мобілізації суглобів за допомогою активних фізичних вправ сприяє зрощенню відламків у правильному положенні, збереженню опорно-рухової функції нижньої кінцівки, попереджає розвиток деформуючого артрозу.
Ушкодження кісток та суглобів нижньої кінцівки
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Травматологія та ортопедія» автора Голки Г.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лікування пошкоджень таза“ на сторінці 3. Приємного читання.
