При стабільних переломах таза типу А лікування, як правило, здійснюється шляхом ортопедичного укладення за Волковичем. При пошкодженні передньої частини тазового кільця (лобкових або сідничних кісток) хворого укладають на ліжко з дещо розведеними і напівзігнутими ногами (для кращого розслаблення м'язів). З цією метою під колінні суглоби підкладають високий валик. Тривалість перебування хворого в ліжку і термін навантаження на нижні кінцівки залежать від характеру і об'єму пошкодження. При переломах тазових кісток без порушення безперервності тазового кільця хворого може бути активізовано через 4-5 тижнів.
У випадках відриву передньої верхньої ості клубової кістки консервативне лікування виправдане, якщо відірваний фрагмент після укладання хворого і ручної репозиції зберігає зв'язок з материнським ложем. У інших випадках показане оперативне лікування: репозиція і фіксація фрагментів гвинтом або шпицями, введеними в різних площинах.
При переломовивихах куприка здійснюється репозиція фрагментів через пряму кишку. У віддаленому періоді хворих можуть турбувати болі в ділянці куприка або крижової кістки, що є показанням до фізіотерапевтичного лікування або новокаїнових блокад.
До ротаційно-нестабільних переломів типу В відносяться поздовжні (у фронтальній площині) переломи клубової кістки, поздовжні (у сагітальній площині) і косі переломи крижової кістки. Як правило, механізм таких переломів прямий. Значного зміщення фрагментів не спостерігається. Тому лікування здійснюється укладанням за Волковичем протягом місяця.
Однобічні переломи лобкової і сідничної кісток – один із найчастіших варіантів переломів кісток таза типу В. Лікування хворих з такими переломами, як правило, також консервативне – на твердій поверхні в положенні за Волковичем. При порушенні цілісності тазового кільця (наприклад, однобічний перелом лобкової і сідничної кісток) навантаження на ноги допускається не раніше 2-2,5 місяців після травми. Сидіти хворому дозволяють пізніше, ніж ходити.
Фіксувати відламки та скоротити терміни перебування потерпілого в ліжку при однобічному переломі лобкової і сідничної кісток можна за допомогою м'якого спеціального пояса, розробленого в Донецькому НДІ травматології та ортопедії (рис. 5.30). Він дозволяє стабільно утримувати обидві половини таза. Після закінчення гострого періоду травми, на 7-10 добу з моменту
Рис. 5.30. Схема тазового пояса конструкції Г. В. Лобанова
перелому, хворому з накладеним поясом дозволяють ходити за допомогою милиць, на 10-14 добу – виписують на амбулаторне лікування.
У випадку ізольованого розриву лобкового симфізу з діастазом до 2-2,5 см хворих лікують за допомогою тазового пояса. Після накладання пояса хворим дозволяють вставати (з пересуванням протягом перших 2 тижнів за допомогою милиць).
При розривах лобкового симфізу, переломах кісток переднього півкільця таза з діастазом більше 2-2,5 см, застосовують відкриту репозицію з фіксацією фрагментів дротом чи пластинками або закриту репозицію з зовнішньою фіксацією (рис. 5.31).
Розриви лобкового симфізу або переломи переднього відділу таза типу "відкритої книги" з діастазом більше 2-2,5 см (В1), що виникають внаслідок передньо-задньої компресії, супроводжуються частковими розривами вентральних крижово-клубових зв'язок.
До ротаційно-вертикально нестабільних переломів типу С відносять пошкодження з повним порушенням цілісності тазового кільця з площинними зсувами і складними ротаційними дислокаціями в трьох площинах, які є найскладнішими з точки зору репозиції та стабілізації. Найбільш сучасним способом їх лікування є остеосинтез, який має за мету відновлення співвідношення кісткових уламків і стабілізацію металоконструкціями до консолідації перелому. Для стабілізації таких пошкоджень, як правило, потрібно використовувати фіксатори (зовнішні або внутрішні) для обох півкілець таза одночасно. В залежності від анатомії ушкодження, ступеня порушення стабільності таза та співвідношень у кульшовому суглобі може використовуватися як зовнішній позавогнищевий остеосинтез (рис. 5.32 А), так і внутрішній заглибний (рис. 5.32 Б).
Для вибору оптимального варіанта консервативного або оперативного лікування переломів вертлюгової западини та прогнозування їх результатів доцільно використовувати класифікацію АО.
Лікування переломів вертлюгової западини
Переломи однієї колони (тип А) прогностично сприятливі, оскільки лінія перелому, як правило, не знаходиться у зоні осьового навантаження і не створює високого ризику виникнення післятравматичного артрозу. Такі ускладнення в більшості випадків підлягають консервативному лікуванню, за винятком переломів заднього або задньо- верхнього країв вертлюгової западини, які супроводжуються нестабільністю кульшо-
Рис. 5.31. Фіксація пошкоджень переднього півкільця таза серкляжним дротом, пластиною та зовнішнім фіксатором лобкового симфізу
Рис. 5.32. Варіант остеосинтезу кісток таза
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Травматологія та ортопедія» автора Голки Г.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лікування пошкоджень таза“ на сторінці 2. Приємного читання.
