Травматологія та ортопедія як самостійна хірургічна дисципліна

Травматологія та ортопедія

Г. В. Гайко – доктор медичних наук, професор, академік НАМИ України, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України

Відновлюються дослідження з проблем уроджених та набутих деформацій і порушень функцій опорно-рухового апарату у новонароджених і дітей. Продовжуються дослідження кістково-суглобового туберкульозу, розпочато ґрунтовні наукові дослідження гематогенного і травматичного остеомієліту. В 1976 р. на базі Інституту створено Республіканський центр з проблем остеомієліту.

У 60-ті роки вперше в Київському інституті травматології та ортопедії розроблено і впроваджено у практику метод комплексного ортопедичного лікування інфекційного неспецифічного (ревматоїдного) поліартриту, обґрунтовано методи консервативного і оперативного лікування хворих з цією патологією. Розроблено клініко-рентгенморфологічну класифікацію дегенеративно-дистрофічних уражень суглобів і удосконалено методи їх консервативного та оперативного лікування. Впроваджено ендопротезування кульшового суглоба. Вивчено основні аспекти етіопатогенезу сколіотичної хвороби. Удосконалено і розроблено способи оперативної

Професор І. Г. Герцен

Професор І. Г. Герцен

корекції тяжких форм деформацій хребта, лійкоподібної та кільоподібної деформацій грудної клітки. Розроблені і виконуються методики вкорочуючої вертебротомії, різні види декомпресійних операцій на хребті і спинному мозку, мікрохірургічні операції.

Продовжується розширення травматологічної служби в країні. У 1921 році рішенням Наркомздраву СРСР медичний факультет Новоросійського університету був реорганізований у медичний інститут в м. Одеса. Паралельно була прийнята постанова Наркомздраву про відкриття кафедри ортопедичної хірургії в Одеському медичному інституті. Першим завідувачем кафедри був обраний професор Η. І. Кефер, якому належить велика заслуга в її створенні і подальшому розвитку. З початком Вітчизняної війни кафедра припинила свою діяльність, і як наукова установа відновлена в 1960 році. Завідувачем кафедри ортопедії і травматології був обраний професор І. Г. Герцен.

Таким чином, ортопедія, на відміну від хірургії ушкоджень скелета, першою виділилася із загальної хірургії і стала самостійною дисципліною. Проте повне громадське і професійне (з боку хірургів)

Професор А. Л. Поленов

Професор А. Л. Поленов

визнання нової хірургічної спеціальності відбулося тільки у 20-х і першій половині 30-х років XX століття, коли стали виникати національні суспільства хірургів-ортопедів, а в 1929 р. було організовано SICOT – Міжнародне суспільство ортопедичної хірургії і травматології (Societe Internationale de Chirurgie Ortopedique et de Traumatologic).

У Росії за пропозицією проф. А. Л. Поленова, а потім і в Європі, хірургія ушкоджень була названа "травматологією", яка незабаром разом з ортопедією і протезуванням стала основою нової хірургічної спеціальності в нинішньому її розумінні. У 1918 р. у Петрограді А. Л. Полєнов організовує першу в країні кафедру травматології у складі Державного інституту медичних знань (нині кафедра травматології, ортопедії, військово-польової хірургії і стоматології ім. І.І. Мечникова).

За передвоєнний період, окрім створення нових науково-дослідних і лікувальних установ, першому ешелону вітчизняних травматологів і ортопедів вдалося впровадити: обов'язкову систему обліку і реєстрації травм (1922); у 1927 р. організовані здравпункти на підприємствах; у 1932 р. у Ленінграді, а потім у Москві були створені

Професор М. В. Волков (Москва)

перші травматологічні пункти, сформована служба "швидкої допомоги".

Особливого значення в переліку справ передвоєнних років набули рішення XXII Всесоюзного з'їзду хірургів (1932), який об'єднав ортопедію з травматологією і визнав самостійною медичною спеціальністю. Проблема організації ортопедо-травматологічної допомоги пораненим на різних етапах медичної евакуації виноситься в 1939 р. як програмне питання на розгляд II з'їзду ортопедів-травматологів і працівників протезної справи України. Співробітниками Харківського інституту травматології та ортопедії узагальнюється досвід у чотирьох монографіях, виданих напередодні війни Київським особливим військовим округом – Μ. П. Новаченко, Ф. Є. Ельяшберг "Постійне скелетне витягнення"; В. О. Маркс "Дослідження хворих з ушкодженнями і захворюваннями органів опори і руху; М. А. Погорельський "Гіпсова техніка"; А. К. Приходько "Функціональне лікування ушкоджень і захворювань рухового апарату.

На початок Великої Вітчизняної війни в СРСР працювало 9 науково-дослідних інститутів травматології і ортопедії,

Професор Г. А. Ілізаров

Професор Г. А. Ілізаров

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Травматологія та ортопедія» автора Голки Г.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Травматологія та ортопедія як самостійна хірургічна дисципліна“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Історія розвитку травматології та ортопедії

  • Становлення травматології і ортопедії у складі загальної хірургії

  • Травматологія та ортопедія як самостійна хірургічна дисципліна
  • Введення в спеціальність. особливості обстеження травматологічних та ортопедичних хворих. Ушкодження зв'язок, сухожилків та м'язів. Травматичні вивихи

  • Методи обстеження в травматології і ортопедії

  • Історія захворювання (anamnesis morbi)

  • Особливості обстеження постраждалих при політравмі

  • Методика обстеження при ортопедичних захворюваннях та наслідках травм опорно-рухової системи

  • Огляд суглобів і окремих сегментів кінцівок

  • Пальпація

  • Аускультація

  • Визначення обсягу рухів у суглобах

  • Вимірювання довжини кінцівок

  • Особливості обстеження дітей із травмами та ортопедичними захворюваннями

  • Додаткові методи обстеження в травматології та ортопедії

  • Встановлення діагнозу

  • Пошкодження зв'язок, сухожилків та м'язів

  • Вивихи

  • Вивих плеча

  • Вивих кісток передпліччя

  • Вивихи стегна

  • Травматична хвороба. Політравма. Сучасні принципи лікування переломів

  • Кліника

  • Оцінка тяжкості травми

  • Лікування

  • Сучасні принципи лікування переломів

  • Клінічні ознаки переломів

  • Оперативні методи лікування переломів

  • Відкриті переломи

  • Травматичний остеомієліт

  • Гострий травматичний остеомієліт

  • Хронічний остеомієліт

  • Ампутації кінцівок. Реабілітація та протезування інвалідів з дефектами кінцівок. Лікування травматологічних та ортопедичних хворих в амбулаторних умовах

  • Методи та способи ампутацій

  • Реабілітація та протезування інвалідів з дефектами кінцівок

  • Протезування верхніх кінцівок

  • Протезування нижніх кінцівок

  • Лікування травматологічних та ортопедичних хворих в амбулаторних умовах

  • Ушкодження кісток та суглобів верхньої кінцівки

  • Перелом ключиці

  • Вивихи ключиці

  • Вивихи плеча

  • Переломи плечової кістки

  • Перелом діафіза плечової кістки в середній третині

  • Переломи дистального відділу плечової кістки

  • Вивих передпліччя

  • Переломовивихи кісток передпліччя

  • Перелом променевої кістки в типовому місці

  • Ушкодження хребта і таза

  • Класифікація ушкоджень хребта

  • Ушкодження шийного відділу хребта

  • Ушкодження грудного та поперекового відділів хребта

  • Лікування ушкоджень хребта

  • Пошкодження таза

  • Діагностика пошкоджень таза

  • Лікування пошкоджень таза

  • Ушкодження кісток та суглобів нижньої кінцівки

  • Вивих стегна

  • Пошкодження менісків та зв'язок колінного суглоба

  • Розрив зв'язок колінного суглоба

  • Вивих гомілки

  • Переломи кісток гомілки

  • Дегенеративно-дистрофічні захворювання суглобів та хребта

  • Асептичний некроз

  • Кістоподібна перебудова кісток суглобів

  • Дегенеративно-дистрофічні захворювання хребта

  • Деформуючий спондильоз та спондилоартроз

  • Спондилолістез

  • Спінальний стеноз

  • Природжені деформації хребта, кісток та суглобів. Сколіоз

  • Вроджена м'язова клишоногість

  • Вроджена дисплазія кульшового суглоба

  • Вроджений вивих стегна

  • Постава та її порушення

  • Сколіотична хвороба (сколіоз)

  • Кіфотична деформація хребта (горб)

  • Запальні, пухлинні та пухлиноподібні захворювання системи опори та руху

  • Доброякісні пухлини кісток

  • Злоякісні пухлини кісток

  • Пухлиноподібні захворювання кісток

  • Загальні захворювання системи опори та руху