Характерними ознаками є локальний біль, западіння м'яких тканин над наколінком, порушення опорної функції кінцівки, неможливість її утримання у випрямленому положенні та активного розгинання зігнутої в колінному суглобі ноги, нестабільність у колінному суглобі, зменшення сили та обсягу рухів у ньому. Для збереження опори хворі змушені робити максимальну ротацію кінцівки назовні. При відриві сухожилка від верхнього полюса наколінка з кортикальною пластинкою виникає гемартроз колінного суглоба.
Лікування оперативне. Здійснюють зшивання сухожилка, в пізні терміни – його пластику. Кінцівку іммобілізують циркулярною гіпсовою пов'язкою до б тижнів. Далі застосовують відновне лікування – фізіопроцедури, ЛФК, механотерапію.
Розрив п'яткового (ахіллового) сухожилка. Пошкодження ахіллового сухожилка виникає внаслідок прямого удару, некоординованого перенапруження триголового м'яза гомілки, поранення (рис. 1.49).
Характерними ознаками є локальний різкий біль, неможливість згинання стопи, набряк і порушення контурів гомілки в ділянці сухожилка, западіння шкіри в ділянці ушкодження, відсутність руху стопи при
Рис. 1.49. Локалізація пошкоджень ахіллового сухожилка та триголового м'яза гомілки
Рис. 1.50. Ознака Томпсона: при стисканні триголового м'яза гомілки при пошкодженні ахіллового сухожилка стопа не рухається, в нормі виникає підошовне згинання
Рис 1.51. УЗД при пошкодженні ахіллового сухожилка
Рис 1.52. МРТ при пошкодженні ахіллового сухожилка
Стискані литкового мяза - ознака Томпсона (рис. 1.50).
Для додаткового обстеження можна виконати ультразвукове дослідження та МРТ, які дозволяють уточнити діагноз та встановити точну локалізацію пошкодження (рис. 1.51,1.52).
Лікування. При неповних розривах у ділянку пошкодження вводять 20 мл 1% розчину новокаїну та накладають гіпсову пов'язку до колінного суглоба в еквінусному положенні стопи на 4 тижні.
При повному пошкодженні ахіллового сухожилка лікування здійснюється виключно хірургічним шляхом. В амбулаторній практиці можна використати через- шкірне зшивання або відкритий сухожилковий шов.
При відриві в місці кріплення сухожилка до п'яткової кістки в результаті дегенеративно-дистрофічного ураження, виконують черезкісткову фіксацію товстим шовним матеріалом, що не розсмоктується. При розриві на протязі або в місці переходу в м'язове черевце дефект сухожилка відновлюють за Чернавським або за Красновим.
За методикою Чернавського з апоневротичного розтяжіння литкового м'яза викроюють язикоподібний шматок шириною 2 см з основою в дистальному відділі. Шматок перевертають і вшивають у розріз дистального кінця сухожилка у вигляді містка. Дефект апоневрозу литкового м'яза ушивають (рис. 1.53).
Особливістю методу відновлення ахіллового сухожилка за Красновим є відновлення втраченого натяжіння та тонусу постраждалого м'яза (тонізуюча аутоміотенопластика), збереження паратенона разом із навколишньою рубцевою тканиною й занурення в нього сухожильного аутотрансплантата. Це зберігає навколишнє сухожилля, судини та нерви, а також ковзний апарат, забезпечуючи нормальні умови для регенерації.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Травматологія та ортопедія» автора Голки Г.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Пошкодження зв'язок, сухожилків та м'язів“ на сторінці 2. Приємного читання.
