• дітям з АС протипоказані зайві й надто різкі подразнювані, оточуючим не слід захоплюватись їх підвищеною допитливістю та швидкістю психічного розвитку, треба повсякчасно розвивати в них тормозні реакції;
• у зв'язку з наявністю у дітей з АС невротичних і неврозоподібних реакцій періодично застосовуються такі фітопрепарати: настій кореня валеріани, екстракт трави пасіфлори (А-лора), седасед, фітосед, а також гомеопатичні препарати нотта або неврохель;
• дитині й усім близьким, які її оточують, слід дотримуватися правил психогігієни, що значно зменшить психоемоційне навантаження і попередить ацетонемічні кризи; лікареві необхідно допомогти батькам налагодити режим та мікросоціальне середовище дитини;
• санаторно-курортне лікування в умовах питного режиму з використанням слабомінералізованих лужних мінеральних вод.
Ацетонемічні кризи в більшості дітей закінчуються після 10- 12 років. Але зберігається висока вірогідність розвитку в подальшому таких патологічних станів, як цукровий діабет 2-го типу, подагричні кризи, ожиріння, дисметаболічна холепатія, дисметаболічне ураження нирок, ВСД за гіперкінетичним типом, артеріальна гіпертензія з раннім її дебютом. У зв'язку з цим діти з АС розцінюються як група ризику і підлягають диспансерному нагляду педіатра, ендокринолога, психоневролога, кардіоревматолога, дитячого нефролога. Оглядаючи дитину, лікарі повинні звернути увагу на ознаки нервової збудженості, характер психічного розвитку, симптоми сенситивної акцентуації характеру, інтелект, особливості апетиту, наявність епізодів ацетонемічних кризів, ознаки вегетоневрозу, артритизму, порушення ритму серця, метаболічних змін із боку серця, респіраторного тракту та шкірного дерматозу, схильність до спастичних болів.
Таким дітям 1 раз на рік необхідно проводити стандартний тест на толерантність до глюкози, УЗД нирок і гепатобіліарної системи, а при наявності стійкої кристалурії (урати, оксалати) визначити транспорт солей. Обов'язковий кетонурічний моніторинг, що дозволить діагностувати метаболічні зрушення на доклінічному етапі.
Виділяють різні ступені коматозних станів.
І ступінь (легка кома) – свідомість відсутня, немає реакції на сильні звукові подразники, але при сильних больових подразниках відмічається стогін і мімічна реакція, зіниці звужені, ковтання збережене, але утруднене, декортикаційне положення.
II ступінь (виражена кома) – реакції на біль немає, зіниці точкові, рухи очних яблук відсутні, децеребраційне положення, відбувається розторможення стовбурових і спінальних центрів із наростанням артеріальної гіпотензії, ціанозу і колапсу.
III ступінь (глибока кома) – відсутність реакції на будь-який подразник, очні яблука фіксовані або "плавають", зіниці розширені, зіничні рефлекси відсутні, повна атонія м'язів, порушення дихання та кровообігу.
IV ступінь (термінальна кома) – спостерігається пригнічення функції стовбура, інколи і спинного мозку, життя забезпечується тільки за допомогою ШВЛ та інотропної підтримки.
У динаміці діагностики коми перш за все оцінюються вітальні функції – стан системи дихання і кровообігу, і при наявності дихальної або серцево-судинної недостатності починають із підтримки цих систем. Важливо по можливості визначити, чи є дихальна і гемодинамічна недостатність причиною виникнення коматозного стану чи, навпаки, його наслідком.
Таблиця 12.1. Шкала Глазго для визначення тяжкості коми
| Відкривання очей: | |
| – мимовільне | 4 |
| – на голос | 3 |
| – при больовому подразненні | 2 |
| – немає реакції | 1 |
| Мовна реакція: | |
| – бере участь у бесіді, мова нормальна | 5 |
| – бере участь у бесіді, мова плутана | 4 |
| – незв'язані слова | 3 |
| – нечленороздільні звуки | 2 |
| – немає реакції | 1 |
| Рухові реакції: · – виконує команди | 6 |
| – локалізує біль | 5 |
| – відсмикує кінцівку при больовому подразнику | 4 |
| – поза декортикації | 3 |
| – поза децеребрації | 2 |
| – немає реакції | 1 |
Недостатність кровообігу при комі має прогностичне значення при зниженні систолічного AT до 70 мм рт.ст, і нижче або при брадикардії (менше 60 за 1 хв) на тлі ціанозу шкіри.
Оцінюючи дихання, слід пам'ятати, що при мозковій комі зазвичай спостерігається стридорозне дихання або дихання Чейна – Стокса (періодичне глибоке дихання з наступним апное). Більш шумне (машиноподібне) дихання Куссмауля відмічається при коматозних станах, що супроводжуються циркуляторною гіпоксією
Таблиця 12.2. Шкала оцінки тяжкості коми (no J.Morrey et al., 1984)
| Цілеспрямовані самостійні рухи | 6 |
| Цілеспрямовані рухи у відповідь на голос | 5 |
| Локалізовані больові стимули | 4 |
| Безцільні рухи або реакція відсмикування | 3 |
| Поза декортикації | 2 |
| Поза децеребрації | 1 |
| Загальна гіпотонія | 0 |
| Діапазон бальної оцінки | 0-6 |
| Функція стовбура головного мозку | Бали |
| Реакція зіниць на світло: – нормальна | 2 |
| – в'яла/асиметрична | 1 |
| – відсутня | 0 |
| Окуловестибулярний рефлекс: – в нормі | 2 |
| – в'ялий/асиметричний | 1 |
| – відсутній | 0 |
| Роговичний рефлекс: – в нормі | 2 |
| – в'ялий/асиметричний | 1 |
| – відсутній | 0 |
| Дихання: · – регулярне | 2 |
| – нерегулярне | 1 |
| – періодична зупинка дихання | 0 |
| Діапазон бальної оцінки | 0-8 |
| Діапазон загальної оцінки | 0-14 |
Примітка: для виконання окуловестибулярного теста голова хворого повинна бути підведена під кутом 30°. У слуховий прохід вводять м'який поліетиленовий катетер і повільно вливають 10 мл холодної води (4°C). Нормальна реакція буде, якщо з'явиться ністагм зі швидким компонентом, спрямованим у протилежний бік від стимулу.
або метаболічним ацидозом. Для термінальної коми з пригніченням стовбура мозку характерно глибоке аритмічне дихання з наростаючим ціанозом шкіри.
Після проведення заходів, направлених на стабілізацію життєво важливих органів, приступають до другого етапу – неврологічного обстеження з вивченням різних видів чутливості, рухових реакцій, м'язового тонусу, сухожильних і патологічних рефлексів, менінгеальних симптомів, глоточних та гортанних рефлексів.
Оцінюючи характер рухових реакцій, визначають положення кінцівок пацієнта і їх зміни під впливом больового подразника. Виділяють три положення:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ацетонемічний синдром“ на сторінці 4. Приємного читання.
