Найбільш сучасним методом діагностики є ультразвукове дослідження (УЗД), що дозволяє визначити форму, розміри жовчного міхура, виявити деформації, вроджені аномалії розвитку, конкременти в жовчному міхурі й жовчних протоках, з'ясувати тип дисюнезій. У здорових дітей жовчний міхур визначається як абсолютно анегативна структура округлої, овальної або грушоподібної форми, довжина його 4–7 см, ширина 2,5–3 см. Для визначення типу дискінезії жовчовивідних шляхів зіставляється площа жовчного міхура натще й через 1 годину після приймання жовчогінного сніданку (1–2 жовтки сирих курячих яєць). За умови зменшення площі жовчного міхура на 1/2–2/3 рухову функцію розцінюють як нормальну; при гіперкінетичному типі жовчний міхур скорочується більше ніж на 2/3 від свого первинного об'єму, при гіпокінетичному – менше ніж на 1/2 (рис. 9.1–9.5).
Більш інформативним є фракційне дуоденальне зондування, що дозволяє оцінити моторику жовчовивідної системи. Суть цього методу полягає у тому, що замість трьох класичних порцій жовчі вивчають п'ять фракцій (фаз) жовчовиділення. Крім того, жовч досліджують через 5-хвилинні інтервали, що дозволяє оцінити тонус і моторику, реактивність різних відділів позапечінкової жовчовивідної системи – сфінктера Одді, сфінктера Люткенса, м'язів загальної жовчної протоки й жовчного міхура. При зондуванні використовуються два подразники: на першому етапі – 33% розчин магнію сульфату, що має нейромускуляторну дію, потім – олив-
Рисунок 9.1. Гіпертонічно-гіперкінетичний тип скорочення жовчного міхура: а) вихідний стан; б) на 5-й хвилині; в) на 60-й хвилині
Рисунок 9.2. Гіпотонічно-гіперкінетичний тип скорочення жовчного міхура: а) вихідний стан; б) на 5-й хвилині; в) на 60-й хвилині
Рисунок 9.3. Нормотонічно-гіперкінетичний тип скорочення жовчного міхура: а) вихідний стан; б) на 5-й хвилині; в) на 60-й хвилині
Рисунок 9.4. Гіпертонічно-гіпокінетичний тип скорочення жовчного міхура: а) вихідний стан; б) на 5-й хвилині; в) на 60-й хвилині
Рисунок 9.5. Нормотонічно-гіпокінетичний тип скорочення жовчного міхура: а) вихідний стан; б) на 90-й хвилині
кову олію. Замість магнію сульфату можна використати ксиліт або сорбіт (10% розчин), замість оливкової олії – яєчний жовток сирого курячого яйця (розводять водою в співвідношенні 1:1).
Перша фаза – це час від моменту попадання олії в дванадцятипалу кишку до появи жовчі. Враховують час виділення першої порції жовчі, швидкість витікання порції А, загальний об'єм порції. Ця фаза характеризує стан тонусу сфінктера Одді.
Друга фаза – час закритого сфінктера Oddi. У нормі становить 4–6 хвилин. На цьому етапі жовч не виділяється. Це рефрактерний період: якщо він скорочується, це говорить про зниження тонусу сфінктера Одді, якщо подовжується – про гіпертонію сфінктера.
Третя фаза (фаза порції А) – це час від моменту відкриття сфінктера Одді до початку появи міхурової жовчі, тобто до відкриття сфінктера Люткенса. Ця фаза триває 3–5 хвилин, протягом яких виділяється близько 3–5 мл світлої жовчі з міхурової й загальної жовчної протоки.
Четверта фаза – міхурова (фаза порції В) відповідає часу виділення міхурової жовчі (з моменту відкриття сфінктера Люткенса й появи темно-оливкової жовчі до моменту зміни кольору останньої на янтарно-жовтий). Тривалість міхурової фази (рефлекс Мельтцера – Лайона) залежить від рухової активності жовчного міхура, а кількість жовчі – від його тонусу. У здорових дітей віком 7–10 років кількість жовчі не перевищує 30 мл, у дітей старшого віку – 40-50 мл.
П'ята фаза – виділення порції С (при відсутності рефлексу з боку жовчного міхура – зразу ж після введення подразника (33% розчин магнію сульфату)). Виділяється жовч золотаво-жовтого кольору з печінкових проток. Фаза довільно обмежується 10–15 хвилинами. За цей час виділяється 10–20 мл жовчі. Потім вводиться другий подразник – яєчний жовток або рослинна олія. У нормі після цього знову починає виділятись "печінкова" жовч. При неповному спорожненні жовчного міхура й гіпотонії його м'язів після введення другого подразника можна отримати додаткову кількість міхурової жовчі (порція В).
Результати фракційного багатомоментного зондування оформлюються у вигляді протоколу, у якому реєструються тривалість кожної фази, об'єм жовчі в кожній фазі, характер витікання жовчі (перерваний, неперерваний), закиди жовчі порції В у порцію С, появлення міхурової жовчі після введення другого подразника; відображається наявність болю, нудоти, блювоти на різних етапах дослідження. Розраховується швидкість виділення жовчі: у нормі швидкість виділення жовчі порції А і С – 1 мл/хв, порції В – 1–1,5 мл/хв.
Біохімічні методи дослідження використовують для визначення в порціях жовчі В і С концентрації жовчних кислот, холестерину, білірубіну. У дітей з гіперкінетично-гіпертонічним порушенням жовчовиділення знижений рівень холестерину й ліпідного комплексу в порції В. При гіпокінезії підвищується рівень холестерину й ліпопротеїдного комплексу в порції С.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Дискінезії жовчовивідних шляхів у дітей“ на сторінці 3. Приємного читання.
