Клінічні форми ФРБТ:
• гіперкінетично-гіпертонічна;
• гіперкінетично-гіпотонічна;
• гіпокінетично-гіпотонічна;
• гіпокінетично-гіпертонічна.
Можливі варіанти поєднання з нормальним тонусом сфінктерів або кінетикою жовчного міхура.
Дисфункція жовчного міхура та сфінктерного апарату – функціональне порушення моторики жовчного міхура й сфінктерного апарату жовчовивідної системи внаслідок несвоєчасного, недостатнього або надмірного їх скорочення. Ця патологія дуже поширена серед дитячого контингенту й становить близько 70 % усіх патологічних станів біліарної системи.
Основними факторами, що сприяють розвитку ФРБТ, є: недосконалість регуляторних механізмів нервової системи, характерна для дитячого віку; спадково обумовлена висока збудливість і лабільність нервової системи, що зумовлює порушення тонусу її вегетативного компонента та м'язову слабкість.
Провідну роль у патогенезі ФРБТ відіграє вегетоневроз, що призводить до дискоординації скорочень жовчного міхура й сфінктерного апарату. Другий механізм формування ФРБТ – гормональний. У регуляції жовчовиділення велику роль відіграють інтестинальні гормони, серед яких є як стимулюючі (холецистокінін, секретин, гормони гіпофіза), так і ті, що інгібують скоротливу функцію жовчного міхура (глюкагон, кальцитонін, антихолецистокінін). У фізіологічних умовах процеси гальмування та збудження саморегулюються. Несприятливі фактори, впливаючи на вегетативну нервову систему й гормональну регуляцію, призводять до порушення моторики та змін із боку фізико-хімічних і бактеріостатичних властивостей жовчі.
Виділяють два типи ФРБТ – первинний і вторинний.
Розвитку первинної дискінезії сприяють порушення нейрогуморальної регуляції діяльності біліарної системи. У зв'язку з цим первинні ФРБТ нерідко виникають у дітей із різними соматоформними розладами (невроз, вегетатосудинна дисфункція, психосоматичний синдром у дітей із нервово-артритичною аномалією конституції). Неабияку роль у розвитку первинного ФРБТ відіграє порушення режиму харчування: тривалі інтервали між прийманням їжі, переїдання, насильне годування, зловживання жирною та подразнюючою їжею. Факторами ризику також є перенесені гострі інфекції (вірусний гепатит, дизентерія, сальмонельоз, коліентерит тощо), алергічні захворювання (алергічний синусит, бронхіальна астма, атопічний дерматит тощо).
Розвиток вторинного ФРБТ відбувається за типом вісцеро-вісцеральних рефлексів при патологічних станах органів системи травлення. Як правило, вторинні дискінезії супроводжують хронічний холангіт, хронічний дуоденіт, хронічний ентероколіт, гельмінтози. Особливе значення має лямбліоз тонкого кишечника. Вегетуючи в слизовій оболонці дванадцятипалої кишки, лямблії чіпляються до мікроворсинок, викликають виражені дистрофічні зміни епітелію. Це порушує координацію діяльності сфінктерів дванадцятипалої кишки та жовчовивідних шляхів.
Залежно від характеру порушень рухової функції жовчного міхура й тонусу сфінктера Одді виділяють гіпертонічно-гіперкінетичний і гіпотонічно-гіпокінетичний типи ФРБТ.
Гїпертонічно-гіперкінетичний тип зустрічається в дітей із підвищеним тонусом парасимпатичного відділу нервової системи. У більшості випадків це первинна дискінезія, що збігається з неврозами, вегетосудинними дисфункціями, психосоматичним синдромом.
Провідними клінічними симптомами при гіпертонічно-гіперкінетичному типі є нападоподібний біль у ділянці правого підребер'я, що інколи віддає в праве плече, лопатку. Біль зазвичай з'являється після погрішностей в дієті, фізичного навантаження, емоційного стресу. Він нетривалий, легко купірується спазмолітичними засобами. Підчас нападу хворий може бути неспокійним, у нього відмічається нудота, рідше блювання, сердцебиття, головний біль, поліурія. При пальпації живота під час нападу та після нього болісність максимально виражена в точці проекції жовчного міхура (симптом Кера). Під час ремісії пальпація живота безболісна або відмічається незначна больова чутливість у ділянці правого підребер'я. Печінка не збільшена. Явища інтоксикації, якщо вони виражені, обумовлені основним захворюванням. У міжнападному періоді діти почувають себе добре, однак періодично скаржаться на нетривалий біль спастичного характеру в епігастрії, правому підребер'ї й нерідко навколо пупка після прийому подразнюючої їжі, газованих напоїв і холодних продуктів. Біль зникає самостійно або після прийому спазмолітиків.
Гіпокінетично-гіпотонічний тип ФБРТ у дітей зустрічається значно рідше, ніж гіперкінетичний тип. Частота гіпокінетичного типу збільшується з віком, він є одним із найважливіших факторів формування жовчнокам'яної хвороби. У дітей із гіпокінетичним типом переважає тонус симпатичного відділу вегетативної нервової системи. Клінічно гіпомоторна дискінезія проявляється ниючим, тупим, часто постійним неінтенсивним болем у ділянці правого підребер'я, інколи – відчуттям тяжкості, розтяжіння в цій зоні. Під впливом несприятливих факторів больовий синдром може підсилюватись, однак напади, подібні за інтенсивністю до гіперкінетично-гіпертонічної дискінезії, спостерігаються вкрай рідко. На тлі больового синдрому в дітей відмічаються ознаки диспепсії: нудота, гіркота у роті, зниження апетиту. Пальпація живота супроводжується болісністю в ділянці проекції жовчного міхура. У більшості пацієнтів має місце позитивний симптом Ортнера (болісність при постукуванні ребром долоні по правій реберній дузі), рідше – Мюссі (болісність у ділянці жовчного міхура, що виникає при надавлюванні на діафрагмальний нерв між ніжками грудиноключично-соскового м'яза).
Унаслідок холестазу може пальпуватися збільшена в розмірах рухлива безболісна печінка м'якоеластичної консистенції. Після дуоденального зондування або застосування холекінетиків її розміри зменшуються чи нормалізуються.
При ФБРТ, крім змін із боку моторики біліарних шляхів, відбувається порушення гомеостатичної рівноваги. В організмі дитини можуть розвиватись функціональні зміни в дихальній, серцево-судинній, нервовій та інших системах. Знижується концентрація ліпопротеїдного комплексу жовчі, значення якого досить велике. Жири, що не всмоктались, обгортають харчову масу, перешкоджаючи дії на неї кишкового соку, що призводить до порушення перетравлювання білків, а це, у свою чергу, сприяє розвитку дисбактеріозу, зниженню синтезу вітамінів, порушенню перистальтики кишечника.
Проводиться мікроскопія жовчі з подальшою оцінкою елементів запалення (слиз, лейкоцити), а також виявляються лямблії, печінкові двоустки тощо.
Діагноз ФРБТ встановляються на основі характерних клінічних симптомів і підтверджується результатами лабораторно-інструментальних досліджень, що мають на меті верифікацію захворювання, визначення типу дискінезії й виключення інфекційно-запальних захворювань біліарної системи.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Дискінезії жовчовивідних шляхів у дітей“ на сторінці 2. Приємного читання.
