• при наявності не менше ніж 10-хвилинного напруження й крику перед успішним випорожненням м'якого калу з кишечника;
• за відсутності інших проблем зі здоров'ям.
Основні принципи лікування. Підходи до лікування функціональної затримки випорожнення залежить від причини, видів порушення моторики товстого кишечника та акту дефекації, наявності ускладнень і супутніх захворювань.
У профілактиці та лікуванні функціональних запорів у дітей важливо дотримуватися режиму харчування, а також забезпечувати достатню рухову активність дитини. Немедикаментозне лікування включає використання фізіотерапевтичних процедур: ЛФК, масажу, рефлексотерапії. Масаж, крім загальнозміцнюючої та оздоровлюючої дії на весь організм дитини, сприяє поліпшенню кровопостачання в органах черевної порожнини та кишечнику; стимулює рухову активність кишечника, зміцнює м'язи черевної стінки, сприятливо діє на нервово-психічний розвиток.
Дієтотерапія. Важливе значення в лікуванні ФЗ надається дієтичним заходам. Так, дітям першого року життя в раціон варто включити харчові волокна у вигляді висівок, фруктів (фруктове пюре: яблучне, абрикосове, персикове, пюре із чорносливу) і овочів, до складу яких входить целюлоза. Також важливе забезпечення достатнього об'єму споживаної рідини: для успішної дії харчових волокон необхідна достатня добова кількість рідини згідно з віком, в іншому випадку вони виконують функцію сорбентів, тобто поглинають рідину з кишечника й підсилюють затримку випорожнення.
Не рекомендується включати в дієту продукти, що затримують випорожнення кишечника: каші (рисова, манна), киселі, фрукти (груша, айва, гранат).
Фармакотерапія. При ФЗ використовують тримебутин, що за допомогою енкефалінергичних механізмів нормалізує моторику шлунково-кишкового тракту. Лише при неефективності зазначених заходів у терапію ФЗ можуть бути включені окремі проносні препарати:
• препарати, що викликають хімічне подразнення рецепторів слизової оболонки кишечника (група антрахінонів, похідні дифенілметану);
• засоби, що мають осмотичні властивості: натрію сульфат, магнію сульфат, лактулоза;
• препарати, що збільшують об'єм вмісту кишечника (целюлоза);
• препарати, що сприяють розм'якшенню калових мас (вазелінове масло, рідкий парафін тощо).
Слід пам'ятати, що в лікування ФЗ у дітей не рекомендується тривале використання проносних препаратів, ліків, що підсилюють моторику кишечника та гальмують абсорбцію води й солей із кишечника. Тривале застосування цих препаратів приводить до розвитку звикання, необхідності постійного підвищення дози.
У комплексі лікування використовують також клізми, вид яких (очисна, гіпертонічна), склад і тривалість застосування залежать від тривалості затримки випорожнень та вираженості симптомів калової інтоксикації.
Дитина з ФЗ потребує медичного спостереження та підтримуючої терапії протягом 6–24 місяців. Про видужання свідчить кількість дефекацій понад 6 разів на тиждень, в іншому випадку необхідно продовжувати терапію.
Дискінезії жовчовивідних шляхів у дітей
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Функціональні гастроінтестинальні розлади в дітей раннього віку“ на сторінці 6. Приємного читання.
