Функціональні гастроінтестинальні розлади в дітей раннього віку

Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря

• гормональний вибух після пологів (материнський гормон прогестерон відповідає як за сон, так і за м'язову активність);

• темперамент малюка;

• вечірній голод (якщо дитина на грудному вигодовуванні).

При цьому загальний стан дитини не порушений (температура тіла в нормі, випорожнення не змінені, апетит не знижений, приріст ваги відповідає віку).

Основні принципи лікування. Мета терапії – усунення першопричини кишкових кольок у дитини, корекція моторних порушень. Для успішного лікуванні хворих із кишковими кольками необхідно створити спокійну атмосферу в сім'ї. Важливо заспокоїти батьків, пояснивши їм, що кишкові кольки зустрічаються в більшості немовлят, не становлять загрози для життя і найближчим часом повинні зникнути при правильному догляді та лікуванні.

Дієтотерапія. Матерям немовлят, які перебувають на природному вигодовуванні, слід дотримуватися відповідного режиму та раціону харчування. Зокрема, необхідна гіпоалергенна дієта, при якій слід виключити з раціону коров'яче молоко, овочі та фрукти в сирому вигляді, жирне м'ясо та рибу. При штучному вигодовуванні немовлятам рекомендуються гіпоалергенні суміші.

Необхідна також корекція режиму годування дитини: інтервали між годуваннями слід скоротити і, відповідно, зменшити об'єм разового годування (особливо при штучному вигодовуванні).

Важливим заходом є постуральна терапія: після годування необхідно тримати дитину в положенні, при якому чиниться тиск на животик (під кутом 45°, животиком униз) протягом 10–15 хвилин для відходження повітря, заковтнутого під час годування. Між годуваннями і під час нападу кольок малюка викладають на живіт.

Фармакотерапія. Для нормалізації функціонального стану кишечника ефективне використання фітопрепаратів із вітрогінною та м'якою спазмолітичною дією. При розвитку кишкових кольок на фоні дисбіотичних порушень рекомендовано виявлення причини, а в подальшому – застосування пробіотичних препаратів. Для лікування кишкових кольок у немовлят рекомендується застосувати дицикломін – антихолінергичний засіб, що блокує переважно М-холінорецептори, розташовані в гладких м'язах, екзокринних залозах і деяких утвореннях ЦНС, і статистично значимо знижує частоту виникнення нападів кишкових кольок (Lucassen et al., 1998; Т. Килгур, С. Уейд, 2005; Kilgour, Wade, 2006). При застосуванні дицикломіну необхідно враховувати можливість розвитку побічних ефектів (дихальних розладів, судом, непритомності, асфіксії, м'язової гіпотонії). З метою лікування дитячих кольок рекомендують використовувати симетикон: препарати симетикону мають вітрогінну дію, знижують поверхневий натяг бульбашок газу в хімусі та слизі в просвіті кишечника, призводячи до їх розриву або злиття, тим самим зменшуючи газоутворення й метеоризм. Якщо в генезі кольки провідну роль відіграє метеоризм, то ефект буде суттєвим. Якщо в генезі переважає порушення перистальтики за рахунок незрілості іннервації кишечника, то ефект буде значно меншим. При відсутності позитивного ефекту при кишкових кольках призначаються прокінетики й спазмолітичні препарати, а для зняття гостроти болю в момент кольки застосовують газовідвідну трубку або клізму.

Функціональна діарея – це безболісна дефекація 3 і більше рази на добу великою кількістю неоформлених випорожнень, що триває 4 і більше тижні, із дебютом у періоді новонародженості.

Діагноз функціональної діареї встановлюють при наявності в дитини протягом понад 4 тижні безболісної щоденної повторюваної дефекації 3 і більше рази на добу неоформленими випорожненнями. Одним з основних критеріїв діагностики функціональної діареї в дітей грудного віку, окрім частоти, вважається об'єм випорожнень більше ніж 15 г на 1 кг маси тіла на добу. Діагноз встановлюють за наявності всіх перерахованих нижче ознак, що затверджені в рамках Римського консенсусу ІН:

• безболісна щоденно повторювана дефекація 3 і більше разів на добу неоформленими випорожненнями;

• тривалість понад 4 тижні;

• початок симптомів відзначається у віці між 6-м і 36-м місяцями життя;

• дефекація з'являється під час неспання;

• відсутня затримка в розвитку, якщо енергетичні потреби адекватно задовольняються.

Основні принципи лікування. Метою терапії є відновлення й підтримка якості життя дитини, її активності, корекція психоневрологічного та вегетативного статусу.

Основними напрямками терапії функціональної діареї є лікування причини, що призвела до розвитку функціонального розладу, ліквідація провокуючих факторів, а також лікування супутніх захворювань, що збільшують прояви діареї.

Важливо заспокоїти батьків і не допускати обмеження харчування, тому що може виникнути енергетична недостатність.

Фармакотерапія. Ефективним при функціональній діареї є застосування пробіотиків (Yan, Polk, 2006; Guandalini, 2006; 2008), що мають антагоністичні властивості щодо патогенної й умовно- патогенної флори та діють на всіх рівнях кишечника.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Функціональні гастроінтестинальні розлади в дітей раннього віку“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ЗАГАЛЬНА ПРАКТИКА – СІМЕЙНА МЕДИЦИНА ЯК СКЛАДОВА СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

  • Компетентнісна характеристика лікаря загальної практики – сімейного лікаря

  • Нормативно-правове забезпечення та організація надання педіатричних медичних послуг у практиці сімейного лікаря

  • РОЗДЛ 2. ІМУНОКОРЕКЦІЯ ПОВТОРНИХ ЕПІЗОДІВ ІНФЕКЦІЇ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ У ДІТЕЙ

  • Причини формування групи дітей, які часто хворіють

  • Бактеріальні імунокоректори

  • Вибір необхідного імунопрепарату

  • Бронхо-ваксом (дитячий)

  • Вигодовування дітей першого року життя

  • Прикорм

  • Змішане та штучне вигодовування

  • Захворювання органів дихання у дітей

  • Клінічні прояви ГРВІ

  • Основні принципи лікування дітей із ГРВІ в амбулаторних умовах

  • Профілактика ГРВІ та грипу

  • Гострий ларингіт і ларинготрахеїт

  • Клінічні прояви ГСЛТ

  • Лабораторна діагностика

  • Терапія ГСЛТ

  • Бронхіти

  • Етіологія

  • Гострий обструктивний бронхіт

  • Гострий бронхіоліт

  • Хронічний бронхіт

  • Діагностика

  • Лікування гострого обструктивного бронхіту

  • Лікування гострого бронхіоліту

  • Пневмонія

  • Діагностика пневмонії

  • Вогнищева пневмонія

  • Лікування

  • Захворювання серцево-судинної системи

  • Аритмії при нормальній або порушеній функції кардіостимуляторів різного типу

  • Миготлива аритмія (фібриляція передсердь)

  • -синдром (синдром Вольфа – Паркінсона – Уайта)

  • Тахікардії

  • Невідкладна допомога при синдромі Морганы – Адамса – Стокса

  • Синдром Бругада

  • Порушення проведення імпульсу по шлуночках

  • Неревматичні кардити

  • Синдром артеріальної гіпотензії

  • Патогенез артеріальної гіпотензії

  • Діагностика

  • Лікування артеріальної гіпотензії

  • Вегетативна дисфункція у дітей

  • Суглобовий синдром у дітей

  • Рахіт

  • Діагностика

  • Залізодефіцитні стани в дітей

  • Клініка залізодефіцитної анемії

  • Діагностика

  • Профілактика залізодефіцитних станів у дітей

  • Захворювання органів травлення

  • Причини виникнення кишкового дисбіозу в дітей

  • Клініка кишкового дисбіозу

  • Лікування кишкового дисбактеріозу в дітей

  • Функціональні гастроінтестинальні розлади в дітей раннього віку
  • Дискінезії жовчовивідних шляхів у дітей

  • ЙОДНИЙ ДЕФІЦИТ ТА ЙОДОДЕФІЦИТНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

  • Йододефіцитний зоб (простий, дифузний, нетоксичний, ендемічний)

  • Гіпотиреоз при йодному дефіциті

  • Йододефіцитні стани в дітей раннього віку

  • Методи профілактики йододефіцитних захворювань

  • Ацетонемічний синдром

  • Коматозні стани при цукровому діабеті в дітей

  • Додаток. Календар профілактичних щеплень в Україні

  • Рекомендовані щеплення

  • Щеплення, що проводяться на ендемічних і ензоотичних територіях та за епідемічними показаннями