Найбільш доцільно призначати препарати тривалентного заліза завдяки їх оптимальному всмоктуванню та мінімальним побічним ефектам. Ефективними препаратами в лікуванні ЗДА дітей є гідроксид-полімальтозний комплекс тривалентного заліза Маль- тофер (у краплях та сиропі) та ферумбо (сироп). Останній розроблений спеціалістами ВАТ "Борщагівський ХФЗ", він вже багато років використовується в педіатричній практиці з позитивним результатом.
При ентеральному використанні препаратів заліза можна призначати також препарати двовалентного (окис) заліза (глюконат, аскорбат, лактат, сукцинат, фумарат, гліцину сульфат). Але ця група препаратів при пролонгованих курсах дітьми переноситься важче, ніж препарати тривалентного заліза, особливо в перші три роки життя.
Причинами відсутності адекватної терапевтичної відповіді на феротерапію можуть бути:
• неадекватна доза;
• невиконання призначень лікаря;
Таблиця 8.2. Етапи феротерапії залізодефіцитної анемії
| Етапи | Мета | Термін призначення/дози |
| Усунення анемії | Встановлення нормальної концентрації гемоглобіну | Не менше ніж 1,5-2 місяці (у протокольних дозах) |
| Терапія насичення | Поповнення запасів заліза | Не менше 3-6 міс. (50 % від дози, що призначалася на етапі усунення анемії) |
| Підтримуюча терапія | Збереження нормального рівня всіх фондів заліза | При кровотечі із ШКТ – препарати заліза 7-10 днів, при необхідності – курси щомісячно (від 50 до 100 % вікової дози, що призначається на етапі усунення анемії). У дівчаток-підлітків із гіперполіменореєю – курси заліза не менше 7 днів після кожної менструації (від 50 до 100 % вікової дози, що призначається на етапі усунення анемії), У підлітків із високою фізичною активністю не менше 3-6 міс. на рік призначають вітамінно-мінеральні комплекси, до складу яких входить елементарне залізо |
• неефективний препарат заліза;
• помилковий діагноз ЗДА;
• прихована або невизначена крововтрата;
• наявність супутніх захворювань, що обумовлює неадекватну абсорбцію або утилізацію заліза (гострі або латентні інфекційні стани, зміни кишкової мікробіоти, синдром мальнутриції, запальний процес у кишечнику, хвороба печінки або нирок, захворювання щитоподібної залози, дефіцит аскорбінової кислоти, вітаміну В|2, фолієвої кислоти тощо);
• вегетаріанські тенденції в родині.
Недоношеним дітям на першому місяці життя дитячі гематологи з лікувальною та профілактичною метою починають призначати еритропоетін п/ш 250 од/кг/добу тричі на тиждень протягом 2–4 тижнів із вітаміном Е (10–20 мг/кг/добу) та фолієвою кислотою (1 мг/кг/добу). Більш тривале використання еритропоетіну – 5 разів на тиждень, з поступовим його зниженням до 3 разів – призначають дітям із тяжкою внутрішньоутробною чи постнатальною інфекцією, а також дітям із низькою ретикулоцитарною відповіддю на терапію.
Парентеральні препарати заліза повинні використовуватись тільки за спеціальними показаннями через високий ризик розвитку місцевих та системних побічних реакцій. Парентеральні препарати заліза бажано призначати при ЗДА III та IV ступеня після консультації лікаря-гематолога.
Санаторно-курортне лікування цих хворих здійснюється відповідно до регламентуючого документа "Клінічний протокол санаторно-курортного лікування залізодефіцитної анемії у дітей" (Додаток до наказу МОЗ № 364 від 28.05.2009).
Профілактика залізодефіцитних станів у дітей
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Діагностика“ на сторінці 2. Приємного читання.
