— Але в такому разі в нас вийде не новела, а поема.
— Тим краще. І якою ж мовою ми її писатимемо — ґалльською чи французькою? Але попереджаю: французьку я знаю кепсько.
Тібальд гмикнув:
— А хіба є взагалі така мова?
— А хіба ні? — здивувалася Марґарита.
— Певна річ, що немає. Та мова, яку ви називаєте французькою, насправді франсійська — нею розмовляє Іль-де-Франс, Турень та Блуа; а моя рідна — шампанська. В різних областях Франції, якщо Францією вважати також і Бретань, Нормандію, Фландрію, Лотарінґію та Бурґундію, розмовляють кількома різними мовами — анжуйською, пуатвінською, бурґундською, бретонською, пікадійською, нормандською, валлонською, лотарінжською, фламандською…
— Ой! — з удаваним переляком вигукнула Марґарита. — Досить, припиніть! У мене вже голова обертом іде. Боюся, ви мене хибно зрозуміли, ґрафе. Кажучи про французьку, я мала на увазі мову знаті, духовенства, зрештою, просто освічених людей.
— Цебто франсійську?
— Так.
Тібальд знову гмикнув:
— Як не прикро про це говорити, але франсійська явно не дотягує до рівня загальнофранцузької мови.
— А яка з перерахованих вами дотягує?
— Ніяка.
— Оце так-так! — похитала головою Марґарита. — І що ж з вами, бідолашними французами, буде?
— Зрозуміло що. Рано чи пізно всі французи стануть ґаллами.
Марґарита здивовано підвела брови:
— Ви теж так думаєте?
— А чому „теж“?
— Бо так само вважає Красунчик. На його думку, Франція та Ґаллія мають бути і неодмінно стануть єдиною державою — як це було колись у давнину.
Тібальд кивнув:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Принц Галлії» автора Авраменко О.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ L у якому Тібальд мириться з Марґаритою і зустрічається зі старим знайомим“ на сторінці 5. Приємного читання.