TextBook Нічна нарада
В невеличкій віталенці його покоїв було темно й пусто. Філіп пройшов до сусідньої кімнати, звідки чулося мляве базікання. Там його чекали д’Альбре і Біґор. Сімон був сонний, а Ґастон злий.
— Майже всі наші в зборі, — констатував Філіп. — А де ж Ернан?
— В мильні. Ґоше обливає його холодною водою, — пробурчав у відповідь Ґастон.
Філіп прислухався — з мильні долинав плескіт води і задоволене гарчання баритоном.
— Тверезіє, — похмуро додав Сімон.
Філіп зняв з себе камзол, сів у крісло навпроти друзів і запитав:
— Це з його ласки ви тут?
— А з чиєї ж іще? — ліниво зронив Ґастон. — Монах клятий!
— Ти був у ґрафівни Іверо? — співчутливо поцікавився Філіп.
— Атож, у неї.
— Ага! Тепер зрозуміло, чому в тебе такий кислий вигляд
— Ще б пак! Цей євнух з ґеніталіями, витяг мене з ліжка.
(З властивою йому грубуватою вишуканістю Ґастон назвав ліжком крісло в вітальні Гелениних покоїв. Йому соромно було признатися друзям, що за три тижні, проведені в Памплоні, він жодного разу не переспав з нею — як, власне, і з будь-якою іншою жінкою.)
— А ти, Сімоне? Де ти був?
— Я?… Я нічого… — Очі його забігали. — Я просто…
— Він просто розмовляв з ґрафинею де Монтальбан, — прокоментував Ґастон. — Ґраф, її чоловік і двоюрідний дядько, виявився застарий, щоб бути запрошеним до Кастель-Бланко, і ґрафиня нудьгувала без нього. От Сімон і вирішив трохи розважити її. Ти ж знаєш, який він цікавий і дотепний співрозмовник.
Філіп з серйозною міною кивнув, ледве стримуючись, щоб не зареготати.
— Та вже ж, знаю. Це загальновідомо.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Принц Галлії» автора Авраменко О.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ XLVII Нічна нарада“ на сторінці 1. Приємного читання.