TextBook Викриття
Біля вхідних дверей Жоанниних покоїв стояло кілька озброєних вартових. Не відповідаючи на їх привітання, Марґарита вихором увірвалася всередину, проминула передпокій і опинилася в яскраво освітленій кімнаті, де вже перебувало п’ятеро молодих людей. Ґастон д’Альбре й Ернан де Шатоф’єр сиділи на канапі, затиснувши між собою, мов у лещатах, Фернандо де Уельву. Навпроти них у кріслах розташувалися Філіп та Сімон. Відкинувшись на м’які спинки, вони очманіло дивилися на Фернандо, ніби не вірячи своїм очам.
— Де Жоанна? — спитала Марґарита, перевівши подих після швидкого бігу; щоки її палали гарячковим рум’янцем. — Вона жива?
Філіп повернув до неї голову і мляво зронив:
— Не турбуйтеся, кузино. З нею все гаразд.
— То де ж вона?
— У Бланчиних покоях… Прошу сідати, принцесо. Бачу, ви дуже втомилися.
Марґарита опустилась у вільне крісло поруч Сімона.
— Ви схопили кузена?
— Так, пані, — відповів Ернан. — Схопили.
— І де він?
— Перед вами.
— Що?!! — вигукнула Марґарита, вражено втупившись у Фернандо. — Ви, кузене?!
— Він самий, пані. Кузен, та не той, кого ми чекали.
— Пречиста Діва Памплонська!… Ні, це неймовірно!
— А проте це факт, — сказав Філіп. — Ми взяли його на гарячому, коли він ввійшов до спальні кузини Жоанни і схопився за кинджал.
— Ось, — промовив Ернан, вказуючи пальцем на тумбу біля канапи. — Це той самий кинджал. Як я й передбачав, з вензелем віконта Іверо на рукояті.
Марґарита встала з крісла і підійшла до тумби.
— Так, — здивовано промовила вона. — Це один з Рікардових кинджалів… А це що таке? — Вона взяла до рук важкий залізний прут, завдовжки фута півтора і не менше за півдюйма діаметром.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Принц Галлії» автора Авраменко О.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ LVII Викриття“ на сторінці 1. Приємного читання.