— Ви перебільшуєте, пані Марґарито. Сором’язливість не є моєю визначною рисою. А проте я вважаю, що для будь-якої відвертості існує певна межа, переступати яку неприпустимо — бо тоді ця відвертість стає банальною вульґарністю.
— Так ви, схоже, зспівалися з Красунчиком, — незадоволено промовила принцеса. — Тижні три тому, перед тим як уперше лягти зі мною в ліжко, він…
— Замовкніть! — раптом гримнув Тібальд, обличчя його побуряковіло. — Як вам не соромно!
Марґарита здивовано поглянула на нього:
— В чому річ, ґрафе? Я щось не те сказала?
— От безсоромна! — буркнув Тібальд собі під ніс, але вона розчула його.
— Ага! Виходить, я безсоромна! Та ви просто ревнуєте мене.
— Ну, припустімо… Так, я ревную.
— І за яким правом?
— За правом людини, що кохає вас, — відповів Тібальд, палко дивлячись на неї.
— Авжеж, зовсім забула! У кожному своєму листі ви невтомно торочите: прекрасна, божественна, дорогоцінна — і так далі в тому ж дусі. А в „Пісні про Марґариту“, яку я отримала минулого року, ви взагалі стверджуєте, що сонце для вас сходить на південному заході, з-за Піренеїв. Ви що, справді плутаєте сторони світу?
— Не кепкуйте, Марґарито. Ви ж чудово розумієте, що це була поетична алеґорія.
— Що, однак, не завадило вам написати мені цього літа, що ви відбуваєте на свій особистий схід, щоб знову побачити своє сонечко ясне.
— І знову ж я висловився фіґурально. Я…
— Ну, і як вам ваше сонечко? — не вгавала Марґарита. — Скажіть відверто, ви не були розчаровані?
— Навпаки. Воно стало ще яскравішим, ще сліпучішим. Воно спалює моє серце дотла.
— Але ви ще не запропонували цьому сонечку свою мужню руку і своє палаюче серце.
— А я вже пропонував. Минулого року. Сонечко ясне пам’ятає, що воно відповіло?
Опустивши очі, Марґарита промовчала. Щоки її зашарілися.
— Ви надіслали мені, — після короткої паузи продовжував Тібальд, — здоровенні гіллясті оленячі роги, щоб — як було сказано в супровідному листі — трохи втішити мене, оскільки справжні, чоловічі, наставити мені відмовляєтеся. Було таке? Відповідайте!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Принц Галлії» автора Авраменко О.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ L у якому Тібальд мириться з Марґаритою і зустрічається зі старим знайомим“ на сторінці 3. Приємного читання.