у якому Марґарита позбувається мани, а Філіп бачить солодкі сни
Після цього невеличкого, але дуже важливого відступу, повернімося до Філіпа та Марґарити. Як ми вже знаємо, Філіп, залишившись сам на сам з принцесою, сказав:
— Отже, пані, я слухаю. Що привело вас до мене в таку пізню годину?
Марґарита різко схопилася на ноги.
— Чи не могли б ви принаймні не лежати в присутності дами! — в її голосі виразно забриніли істеричні нотки. — Ач, як розляглися! Як… як лінива свиня — ось як!
Філіп зітхнув і прибрав сидяче положення.
— Це даму задовольнить? Чи дама бажає, щоб я впав перед нею навколішки? — стомлено, а тому зі злістю промовив він.
Марґаритине обличчя спалахнуло яскравим рум’янцем обурення.
— Що за тон, пане?! Яка нахабна поведінка! А вирядився — теж мені, римський сенатор!
— Ґалльський, — машинально уточнив Філіп. — Ви мене дивуєте, люба кузино. Я вас не розумію.
Раптом Марґарита вся знітилася, присіла на канапу поруч нього, поклала голову на його плече й тихенько заплакала.
— Ну, це вже нікуди не годиться, — розгублено промимрив Філіп. — Припини негайно!
— Помовч, Філіпе, — крізь сльози заблагала Марґарита. — Прошу тебе, помовч… Жорстокий ти, бездушний!…
Так вони й сиділи: вона плакала, а Філіп, долаючи сон, думав про те, чи збагне він колись, що ж це за дивні такі, ірраціональні створіння — жінки.
Врешті Філіп підняв важкі, ніби налиті свинцем повіки.
— Хочеш лишитися в мене? — мляво запитав він.
Марґарита витерла вологе від сліз обличчя об його тогу і ствердно кивнула. Зараз вона була схожа на маленьку зарюмсану дівчинку, яку образили тим, що відібрали в неї улюблену ляльку, і Філіпові від усієї душі стало шкода її.
— Гаразд, ходімо, — сказав він. — Тільки прихопи свічку, а то спіткнемося.
— Угу…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Принц Галлії» автора Авраменко О.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ XXXVIII у якому Марґарита позбувається мани, а Філіп бачить солодкі сни“ на сторінці 1. Приємного читання.