— Ніяк. Вони самі прилетять, коли відчують безпеку. Тобто коли хтось припинить подачу згубних для них коливань... — Пані Орися глянула на годинника. — Все, я побігла!.. — вигукнула вона. — Треба одягтись по-людськи до церкви... А вам, молоді люди, я би порадила й надалі годувати голубів!.. Там, де вони є!.. Бо не одним проспектом Свободи Львів багатий!.. — А вже в дверях додала молодим людям клаптик «оптимізму»: — Хоча літати ви все одно не будете!.. — І зачинила двері. Знову відчинила. Просунула свою голову. — Хоча... — На цей раз матусин сумнів був оптимістичний без лапок. Зникла. Знову з'явилася. — Хоча, якби ви були ангелами, голуби вас самі знайшли б... Але ви грішні, як саме життя... І в цьому великий парадокс... — зареготала, як у фільмах жахів регоче темне, як смола, запавутинене горище...
46
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Мер сидить на смерті» автора Процайло Андрій на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „45“ на сторінці 5. Приємного читання.