– З якого дива? – запитав старий.
– Лишаю вам замість неї цього, – Юрій кивнув на труп Гжицького.
– Він же здохлий.
– Самі забили – самі і зарийте.
Коналінські мовчали, тож Юрій прийняв це за знак згоди. Він повернув коня у бік брами і поїхав геть із цього двору.
– Кляті макогони, – прошипів їм услід Коналінський-молодший. – Тепер вони нас будуть за горло тримати через того…
Він сплюнув на землю і поглянув на труп Гжицького.
– Не будуть, – заперечив суддя. – Тепер ми їх за горло візьмемо. Слухай мене: зараз підпалимо садибу, а все спишемо на макогонів…
– Тату…
– Роби що кажу. І не забудь труп у вогонь кинути…
Розділ ІХ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Лицар з Кульчиць» автора Яріш Я.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ VIII“ на сторінці 10. Приємного читання.