Розділ VIII

– Оцей розбійник за твоїм наказом напав на нашого брата! Він уже зізнався у всьому, так що тобі, пане, більше не відбрехатися!

– Та як ти смієш! – гукнув і собі Коналінський.

Раптом бахнув постріл. Гжицький, сидячи у сідлі, здригнувся, кульчичани ж посхоплювалися за зброю, бахнув постріл у відповідь, за ним іще декілька.

– Що ви робите?! – кричав суддя, піднявши свої худі довгі руки догори.

– Стійте!!! – стримав своїх Костик.

Усе затихло, тільки коні били копитами землю і неспокійно форкали, налякавшись пострілів. Гжицький усе ще сидів у сідлі, тоді хитнувся, посунувся і впав на землю. Коні від цього іще більше схарапудилися.

– Хто стріляв?! – крикнув Юрій.

Із темряви, з боку конюшень, вийшов Коналінський-молодший. Поводився впевнено, на плечі тримав свого мушкета.

– Я.

Юрій зрозумів: ось як Коналінські замітають сліди.

– Ніхто не сміє брехати на нас, ще й у нашому домі, – продовжив молодий власник Вугерець.

Юрій поглянув на Дашинича, що зіскочив з коня і припав до пораненого: серце того не билося. Кулаки у Юрія стиснулися самі собою.

– Смерть баніти і розбійника Гжицького вам нічим не допоможе: він встиг дати свідчення, і десятки шляхтичів є тому свідками. Ця справа буде розглядатися на сеймах і в судах – ви, Коналінські, за все будете відповідати! Все по закону зробимо! Їдьмо звідси, панове!

Взагалі, Юрій картав себе за те, що послухав старого Костика і погодився їхати до Вугерець: справу можна було повернути інакше, з більшою користю. Ех, нічого не поробиш, назад не повернеш. Та нічого, тепер Коналінські не посміють смикатися, можна буде і землю за гумном відсудити. Головне – щасливо звідси вибратися.

Шляхтичі, послухавши заклик молодого Шелестовича, почали розвертати коней. Раптом у браму влетіли Ручка зі Сметанкою. У останнього в сідлі сиділа дівчина, закутана в коц.

– Привезли, – підморгнули хлопці.

Юрій придивився – Мариня.

– З тобою все добре?

Дівчина кивнула головою на знак згоди, хоча на вигляд була стривожена і бліда. Юрій повернув коня, знову став навпроти Коналінських.

– Цю дівчину я забираю.