Відмінності стійких органічних забруднювачів від тих речовин, що не є СОЗ, помітні і під час оцінки їхнього розповсюдження в навколишньому середовищі. Якщо кислотні дощі перетинають кордони держав, то все одно поступово їхня концентрація падає, і загроза кислотних дощів для навколишнього середовища зменшується. Натомість якщо ДДТ перетинає кордони, то він або переходить із однієї країни до іншої, або концентрується в областях біля Полярного кола, де загальна температура є нижчою. Починає працювати глобальний насос, який перекачує тони розлитого де- небудь у Липецьку ПХБ і розсипаного в Україні ДДТ на Чукотку й Аляску, де їх і знаходять у своїх продуктах харчування народи Півночі. Проте найголовніше, що припинення виробництва стійких органічних забруднювачів не приведе до їхнього зникнення. Варто згадати В'єтнам.
Поняття "стаціонарний стан" по відношенню до стійких органічних забруднювачів видається досить розмитим. Дійсно, якщо сміттєспалювальний завод викидає діоксини в повітря, то після зупинки спалювача їхня концентрація у повітрі знизиться. Такий експеримент провели в Москві. Під час роботи сміттєспалювального заводу до навколишнього повітря на відстані 300 м від труби (у жилій зоні) концентрація діоксинів складала 5,78 пг I-TEQ/Hm3, тобто понад ніж в 10 разів перевищувала російську норму – 0,5 пг I-TEQ/Нм3 (європейська норма – 0,024 пг I-TEQ/Нм3). Після зупинки спалювача повітря виявилося неочікуване чистим – 0,03 пг TEQ/Нм3. Проте різниця між стійкими забруднювачами і не-стійкими саме і полягає в тому, що ті речовини, які не є СОЗ, щезнуть через відведений їм "за хімією" час, у той час як стійкі органічні забруднювачі нікуди не дінуться, а залишаться лежати в цьому московському районі ще 10-20 років, поступово накопичуючись у ґрунті, на стінах будинків, у квартирах, якщо сміттєспалювальний завод буде працювати.
Залежність виведення або розкладу забруднювача змінюється складним шляхом, і чим менше речовини залишається, тим повільніше триває цей процес. Через два терміни напіввиведення в організмі залишається чверть вихідної концентрації. Наприклад, якщо прийняти, що запропонований US ЕРА час напіввиведення діоксинів із організму є правильним (2555, тобто близько семи років), і при цьому потрапляння діоксинів до організму припиняється якимось чарівним способом, то і через 21 рік в організмі все ще залишиться 12,5 % від отриманої дози. Саме тому в тканинах в'єтнамських селянин і американських ветеранів війни у В'єтнамі цього часу концентрації діоксинів є високим, попри те, що з того часу минуло майже сорок років.
Оцінка основних шляхів перенесення забруднюючих речовин
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Транскордонні проблеми токсикології довкілля» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глобальний смог над Землею“ на сторінці 2. Приємного читання.
