3. Токсичність хімічних елементів (і їхніх сполук) залежить не тільки від концентрації, але й від форми, а часто – і від виду їхнього перебування в біосфері. Так, у ґрунтах більшість хімічних елементів знаходиться в мінеральній формі. При цьому чим важче розчинним є мінерал, тем менш доступними для організмів є його складові хімічні елементи, а отже, меншим є їхній токсичний вплив навіть при високих концентраціях. Наприклад, натрій, буде більш доступним і токсичним при високих концентраціях у ґрунтових розчинах, а не в мінералах. Проте і в різних мінералах він буде мати різний ступінь доступності, оскільки, зокрема галіт (NaCl) є розчинним, а жадеїт (NaAlSi2O6) – нерозчинним.
Врахувати в ГДК всі форми, а тим більше конкретні види, в яких знаходяться елементи, практично неможливо. Окрім того, розчинність багатьох сполук визначаються лужністю середовища, температурою і ще низкою ландшафтно-геохімічних чинників, які змінюються в біосфері.
4. Природний розподіл хімічних елементів у різних типах гірських порід характеризується значною нерівномірністю, а будь-який хімічний елемент, що потрапляє до організму, при певній концентрації і формі знаходження може стати токсичним. Гірські породи багато в чому зумовлюють склад ґрунтів, вод, рослинних і тваринних організмів, що формуються на них (і за їхній рахунок). До нерівномірності розподілу елементів у породах, а точніше – до цілком певних концентрацій хімічних елементів у конкретних породах окремих регіонів "звикли" живі організми (від найпростіших до вищих) принаймні за мільйон років (четвертинний період). У деяких регіонах таке "звикання" й еволюція відбувалися не один, а багато мільйонів років.
Як приклад виникнення різких геохімічних відмінностей існування організмів можна розглянути частини біосфери з карбонатними і ультраосновними гірськими породами. У перших вміст Cr і Со відповідно в 100 і 1500 разів є меншим, ніж у других. Різняться ці породи (хоча і не на стільки контрастно) вмістом й інших елементів.
Для Со ГДК складає 0,005 %, для Сг – 0,01 %. Відповідно їхній кларковий вміст в ультраосновних породах – 0,015 % і 0,16 %. Так природа перекреслює ці ГДК для районів з ультраосновними породами, де уламки корінних порід навіть у ґрунтовому горизонті варто розглядати як джерела інтенсивного забруднення. Проте порівняємо ці ж ГДК із кларком у карбонатних товщах (відповідно 0,00001 % і 0,0011 %), і картина різко зміниться. У цьому випадку вміст Со у породах, які утворюють ґрунт, у 500 разів є меншим порівняно з гранично допустимим, а Сг – майже в 10 разів.
Навряд чи організми будуть нормально розвиватися, якщо в ґрунтових горизонтах А і В вміст Со буде в 500 разів вищим, ніж у горизонті С (ГДК передбачають саме таку картину). До того ж треба врахувати, що відстань між горизонтами по вертикалі може бути не більше перших двох десятків сантиметрів. У всіх подібних випадках змінюється вміст (нехай і не так контрастно) і ще багатьох елементів.
Отже, з погляду геохімії природних утворень і екотоксикології обрати для всіх частин біосфери для будь-якої великої країни єдині ГДК неможливо, а орієнтування на цифри, що пропонуються, без урахування конкретної ландшафтно-геохімічної обстановки може призвести до екологічних ускладнень і навіть до катастроф.
5. Особливо варто врахувати, що для всіх живих організмів (включаючи людину) немає "корисних" і "шкідливих" хімічних елементів. Для нормального розвитку організму необхідні всі елементи, але тільки у певних концентраціях і формах знаходження в різних частинах біосфери.
Як відомо, елементи, які знаходяться в таблиці Д.І. Менделєєва нижче лінії поживних речовин, навіть при незначному підвищенні концентрації дуже швидко стають токсичними.
Різкі зниження вмісту елементів також спричиняють різні хвороби живих організмів, у тому числі і людини. Згадаємо J, F і низку інших елементів, недостача яких уже враховується у повсякденному житті (фторування води і зубної пасти, йодування солі і т. ін.).
Оцінюючи як токсичність хімічних елементів (при певних високих концентраціях), так і наслідки їхньої недостатньо високої концентрації, варто пам'ятати про вплив на організми значень абсолютного розкиду хімічних елементів, який встановився на континентах після утворення осадових порід і ґрунтів. Суттєве техногенне збільшення або зменшення вмісту хімічних елементів насамперед може негативно вплинути на розвиток організмів для таких елементів: Ві (1,43), Ag (2,9), W (3,67), J (4), Be (6), Au (6), Br (6,2), P (6,47), Zn (8,67) (у дужках наведені значення АР).
Отже, при визначенні нормативних показників для кожного з хімічних елементів варто враховувати максимальну і мінімальну їхні концентрації, які обмежують вміст, що визначає умови оптимального розвитку організмів.
• 6. В останні десятиліття все більшу роль у біосфері починають відігравати техногенні сполуки, які не мають природних аналогів. Токсичність і час їхнього прояву для багатьох із них ще не відомі. Поки що зрозуміло, що вони "є чужими для конкретних природних умов", що їхній розклад і властивості продуктів розкладу варто вивчати. Вже класичним прикладом стало вивчення фреону і продуктів його розкладу, що впливають на потужність озонового слою, а врешті-решт – на виживання організмів. ГДК для більшості техногенних сполук немає і найближчим часом їх неможливо визначити.
• 7. ГДК враховують токсичність елементів (або їхніх певних сполук) по відношенню до людини. При цьому не береться до уваги їхній вплив на інші організми, зокрема і мікро, а також те, що біосфера – це особлива біокосна система, в якій тісно пов'язані і взаємозумовлені живі організми і косна (мінеральна) речовина. Зміни косної речовини (концентрацій, форм знаходження, закономірностей розподілу тощо) у певному районі поза сумнівом впливають на певні (можливо, на небагато з тих, що знаходяться в цьому районі) організми. Ними можуть бути віруси, бактерії, гриби або тварини. Безпосередньо для людей ці зміни можуть бути спочатку нешкідливими. Проте загибель або мутація певних видів організмів безперечно вплинуть на інші організми. У біосфері всі організми пов'язані між собою, а людина є частиною біосфери. Виділення будь-яких ГДК тільки для людини принаймні є безглуздим. Забруднюючи біосферу або її окремі частини речовинами, що спричиняють смерть або хвороби і мутації певних організмів, але є "нешкідливими" протягом якогось першого проміжку часі для людини, ми створюємо бомбу сповільненої дії [81].
Рекомендовані нормативні показники
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Транскордонні проблеми токсикології довкілля» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Недоліки нормативних показників, що використовуються“ на сторінці 2. Приємного читання.
