У кишечнику, після зміни pH, слабкі основи, які в шлунку перебувають в іонній формі, змінюються в нейтральні частки, які є менш полярними і здатні до дифузії через стінки кишечнику. Токсичні речовини з шлунку і кишечнику через систему лімфатичних судин або через зворотну вену потрапляють до печінки. Тут під впливом ензимів відбуваються метаболічні реакції. їхні продукти є менш токсичними і якщо добре розчиняються у воді, то потрапляють до кровоносної системи, що рівнозначно розповсюдженню по всьому організму. Частина метаболітів зазнає фільтрації в нирках і усувається з організму. Метаболіти, що трудніше розчиняються під впливом холових кислот, які знаходяться в жовчі печінки, емульгують і разом із жовчю через дванадцятиперстну кишку знов потрапляють до кишечнику, звідки можуть бути видалені або входять до наступного циклу метаболічних процесів. Отже, залежно від властивостей токсину, швидкості транспортування, метаболічних процесів і швидкості видалення продуктів цих процесів диференційована частина ксенобіотиків залишається в організмі. Її кількість окреслює так званий параметр засвоєння ксенобіотику (р), що визначається як відношення концентрації цього токсину або його метаболіту в крові після ротового потрапляння до концентрації токсину, що потрапив внутрішньовенно:
р=Сротова / Свенозна
Наступним шляхом потрапляння токсинів є дихальний апарат (інгаляційний шлях). Пил, краплі туману, гази, що забруднюють атмосферу, одночасно з повітрям, яким ми дихаємо, потрапляють до легенів. Будова легенів – дуже розвинена поверхня альвеол – та їхня функція зумовлюють обмін кисню і діоксиду вуглецю між кров'ю і газами, що містяться в легенях, що робить їх дуже вразливими щодо адсорбції токсинів. Добре розчинні у воді забруднювачі (хлороводень, аміак) значною мірою розчиняються у носових і горлових виділеннях або також у бронхах, ушкоджуючи їх, і в незначній кількості потрапляють до крові. Великі часточки пилу можуть затримуватися на волосках у верхній частині дихального апарату, звідки під час чхання або кашлю потрапляють до тракту травлення. Таким чином, поліциклічні вуглеводні, що осіли на частинках сажі, потрапляють до легенів.
Про швидкість дифузії (D) через альвеоли свідчить розчинність цього газового забруднювача в крові (s), а також згідно із правилом Фіцка поверхня альвеол (А), а також різниця тисків часток газу в повітрі і в крові (ΔΡ). Отже, швидкість дифузії виражається формулою:
D = f(s, Α,ΔΡ)
Примітка 7. Оцінюючи токсичність, варто брати до уваги вік, стан здоров'я, опірність індивідуального організму, а також умови життя. Загальною залежністю є сильніший токсичний вплив стосовно дуже молодих організмів. Загальний поганий стан здоров'я також посилює дію ксенобіотиків. Особі, що живуть в добрих умовах навколишнього середовища, здорові, виявляють значну опірність токсинам.
Метаболізм токсинів
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Транскордонні проблеми токсикології довкілля» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Токсичний ефект“ на сторінці 2. Приємного читання.
