у той час як роль гідроксильної групи в цьому випадку виконують алкілфеноли, спирти, аміди. Спиртові групи і поліетоксильний ланцюг містять у своїй молекулі поліоксиетилен(6)додеканол СН3(СН2)11(ОСН2СН2)6ОН. Інші приклади детергентів цього класу наведено в табл. 6.2. Характерною рисою неіонних детергентів є значно гірша розчинність у воді порівняно з іонними детергентами.
Таблиця 6.2
Приклади неіонних детергентів
| Тип | Формула |
| Етоксилан поліводневокисневого спирту | |
| Етоксилан алкілфенолу | |
| Етоксилан жирної кислоти | |
| Етоксиловий амін жирної кислоти |
Найбільш поширеною групою ПАР є алкілбензосульфони. Під торговельною назвою АБС криється мішанина зв'язків із різною довжиною вуглеводневого ланцюжка і з різним положенням фенілової групи в ланцюжку. Структура, а зокрема присутність розгалужень головного ланцюжка вуглецю у вигляді метилових груп зумовлює здатність підлягати біодеградації, наприклад, АБС з розгалуженим ланцюжком важко зазнає біодеградації:
Спрощення структури ланцюжка, як, наприклад, у додецилбензосульфонаті натрію полегшує біодеградацію:
Детергенти, які важко підлягають біодеградації, називаються твердими. Аналогічно детергенти, які легко підлягають біодеградації, називаються м'якими. З огляду на можливість обмеження забруднення навколишнього середовища, протягом останніх років при виробництві миючих засобів використовується більше м яких детергентів, ніж твердих.
Детергенти в навколишньому середовищі
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Транскордонні проблеми токсикології довкілля» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 6. ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНІ РЕЧОВИНИ (ПАР)“ на сторінці 2. Приємного читання.
