— Хай прийде царство Твоє...
Цієї миті я все ж таки добряче натиснув, бо з витисканням нічого не виходило.
— Хай збудеться воля Твоя, як на...
Просто дивно, але нічого не луснуло. І ще раз:
— Дай нам нині...
І знов подав голос Корнеф:
— Гріхи наші, і не введи нас у спокусу...
Вилізло навіть більше, ніж я сподівався.
— Царство, сила і краса...
Я витиснув строкаті рештки.
— На віки вічні, амінь.
Я натиснув іще раз (Корнеф: «Амінь!»), потім іще («Амінь!»), і коли на дев'ятій ділянці вже почали висловлювати співчуття, Корнеф, лежачи крижем на стелі, знай бурмотів: «Амінь!» і з полегкістю стогнав: «Амінь!», а тоді спитав:
— А бетон на постамент у тебе лишився?
Бетон у мене лишився, а він:
— Амінь.
Я висипав кілька останніх повних лопат, зробивши перемичку між обома стовпами. Тоді Корнеф сповз із полірованої стели й попросив Оскара показати оті поосінньому строкаті букові листки з таким самим строкатим гноєм з обох чиряків. Ми поправили картузи, підклали руки під стелу й поставили надгробка Германові Вебкнехту й Ельзі Вебкнехт, уродженій Фрайтаґ. Тим часом поховальна процесія на дев'ятій ділянці помалу розходилась.
«Фортуна-Норд»
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Бляшаний барабан» автора Ґрас Ґюнтер на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Кремінці й надгробки“ на сторінці 6. Приємного читання.