TextBook Вона була кремезною жінкою; на голові в неї була чорна перука, а на животі — чорний фартух.
— Я маю на увазі те, що ви в собі носите, — сказала вона. — Я не знаю, що це. Не знаю, звідки воно у вас. Але Гаррі, — коли вона говорила, її рука торкнулася внутрішнього боку мого стегна, — минуле є минулим. А сьогодні ви живете. Це найголовніше. Ви мусите пам'ятати, бо пам’ять — це те, чим ви є; але оскільки це те, чим ви є, ви мусите ніколи, ніколи не шкодувати. Шкодувати про своє минуле — шкодувати про свою душу.
Її рука просувалася вздовж моєї ноги вгору. Я схопив її за зап'ястя раніше, ніж вона завершила свою подорож, і обережно поклав її жінці на коліна. Вона зітхнула й трохи відвернулася від мене.
— Це була лише мить, — пояснила вона. — У цю мить моя рука торкалася вашої, але ця мить минула, її більше не можна побачити, почути або відчути. І ця мить, коли я зверталася до вас, теж минула. Вона померла. Дозвольте їй померти.
Сказавши це, вона швидко підвелася, розправила фартух та спідницю на сідницях і пішла продовжувати роботу.
Тієї ночі я пішов звідти, не залишивши по собі нічого.
Розділ 42
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Перші п'ятнадцять життів Гаррі Оґаста» автора Клер Норт на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 41“ на сторінці 2. Приємного читання.