Ринкова економіка пред'являє до людини тверді вимоги. Переважна більшість людей, щоб заробити гроші, багато н інтенсивно працює. Так, з 1973 до 1985 pp. тривалість робочого тижня середнього американця виросла з 40,6 до 48,8 год. За оцінкою фахівців США, більшість американців хронічно недосипає, страждає від нервових стресів. Труднощі зростають, якщо соціальний рівень американця нижче середнього.
І в країнах з розвинутою ринковою економікою, і в тих країнах, де робляться лише перші кроки до ринку, є багаті і бідні.
Як визначити ту межу, нижче якої рівень життя можна визначити як бідність? Для цього встановлюється прожитковий мінімум, що визначає мінімум засобів, які дозволяють підтримувати життєдіяльність людини. Розрахунок такого мінімуму в Україні заснований насамперед на визначенні за мінімальними нормами харчування набору найнеобхідніших продуктів, споживання яких забезпечить 2237 ккал на добу в середньому на одну людину. У нього входять: хліб, молоко, картопля, м'ясо, яйця, овочі, риба (у розрахунку на рік хліб складає близько 130 кг, молоко - 123 л, картопля - 124 кг тощо). Цей продовольчий набір перераховується за існуючими цінами. Потім дораховуються інші мінімально необхідні витрати на промтовари, ліки, квартплату і комунальні послуги. Передбачається, що в загальній сумі витрати на харчування складають 68% доходу.
Вартість мінімально необхідних щомісячних витрат на споживання, що дозволяють підтримувати здоров'я людини століття і її життєдіяльність, і є "межею бідності": якщо доходи з розрахунку на одну людину не досягають прожиткового мінімуму, виходить, відсутні умови навіть для підтримки фізичного існування.
Набір необхідних товарів і послуг уточнюється стосовно різних категорій населення і регіонів. Це пов'язано з тим, що потреби пенсіонера нижчі, ніж працюючої людини (наприклад, не вимагаються щоденні транспортні витрати), а найвища вартість продуктового набору - для дітей і підлітків старших за 7 років.
На прожитковий мінімум повинні орієнтуватися встановлювані державою пенсії, стипендії, мінімальний розмір оплати праці. Однак держава не змогла в 90-х pp. XX ст. підняти їхній рівень до прожиткового мінімуму. Наприкінці 1998р. більш 50% населення країни мало доходи нижчі від межі бідності. Тому особливе значення має "адресна допомога" держави найбільш нужденним, тобто найбіднішим соціальним групам.
Причиною майнової нерівності є відмінності в соціальному стані різних груп населення. У цивілізованих країнах програми державної допомоги, які фінансуються з загальних податкових надходжень, адресовані особам, не здатним заробляти собі на життя (інвалідам і дітям на утриманні батьків). Існують також допомоги щодо соціального забезпечення і компенсації з безробіття. Програми допомоги і компенсації сприяють зменшенню нерівності в розподілі доходів.
Отриманий працівником дохід нерідко перерозподіляється усередині сім'ї. Дослідження, проведене в нашій країні, показало, що не тільки батьки допомагають дітям у період їхнього становлення, але і дорослі діти здебільшого допомагають окремо проживаючим старим батькам. Така допомога трохи скорочує розрив у доходах працюючих і непрацездатних.
Але нерівність доходів окремих сімей в умовах ринкової економіки є не тільки наслідком непрацездатності. Серед причин нерівності популярний у США підручник економіки називає відмінності в здібностях (фізичних і інтелектуальних), у рівні освіти і професійної підготовки, а отже, і в можливостях заробляти; неоднакові професійні переваги ("смаки") людей і готовність йти на ризик; володіння власністю, панування на ринку, штучне "підвищення цін" істотно впливають на посилення нерівності доходів; невдачі, нещастя (хвороба, нещасний випадок, розорення, безробіття тощо), дискримінація за статтю, віком, національністю, кольором шкіри.
Серед учених-економістів давно виникла дискусія. Одні виступають за рівність доходів, указуючи, що в такому випадку споживач витягає максимальну користь з доходу. Інші вважають, що рівність доходів підриває стимули до трудової діяльності, до розширення виробництва, до ризику й у підсумку негативно позначається на стані економіки, скорочує загальний обсяг доходу, що розподіляється.
А як думаєте ви?
У нашій країні в зв'язку з пануванням більшовизму склалося тяжіння до зрівняльності в оплаті праці. Воно не може зникнути відразу. Разом з тим, кращі працівники завжди усвідомлювали несправедливість існуючих довгий час обмежень, законних заробітків і аморальність оплати поганої роботи практично, нарівні з гарною.
Будь-які доходи, навіть досить високі, вимагають постійної уваги, активної діяльності з їх збереження, збільшення, раціонального використання. Вони в результаті впливають на споживання. Витрати населення на товари і послуги називаються споживанням. Немає двох сімей і навіть двох людей, які витрачали б наявні в них засоби абсолютно однаково. Однак економічна наука виділяє деякі типові риси споживчої поведінки. Які ж ці риси?
Познайомившись з деякими з них, ви можете визначити до них своє ставлення, вибрати найбільш прийнятні для вас на майбутнє.
Установлено, що бідні сім'ї, чий дохід обмежений за розмірами, недостатньо надійний, велику частину його витрачають на найбільш необхідне для життя - їжу, одяг, житло. В міру зростання доходів ростуть витрати на придбання цих предметів споживання, причому усе більше уваги звертається на їхню якість. Отже, якщо суспільство зацікавлене в збільшенні споживання необхідних для виживання товарів і життєво важливих послуг, то воно не може бути байдужим і до розмірів доходів громадян. А якщо воно орієнтовано на удосконалення споживання, то воно зобов'язане піклуватися про зростання доходів своїх членів, створюючи для цього сприятливі умови.
Наука встановила, що і при зростанні доходів існують межі коштів, що витрачаються на харчування. Частка цих витрат зростає лише до певних меж, далі вона стабілізується на певному рівні, що, у свою чергу, обумовлюється раціональними нормами споживання. Упевненість людини у своїх доходах і стабільності пропозиції на ринку товарів і послуг виключає необхідність купляти "про запас" те, що можна мати гарантовано і при високій якості.
Учені помітили ще одну особливість у структурі витрат. Вона полягає в тому, що витрати на одяг, розваги, автомобіль і взагалі дорогі предмети, особливо тривалого користування, підвищуються звичайно в більшій пропорції, ніж дохід. Іншими словами, після задоволення фізіологічних потреб і потреб у безпеці, захищеності для людини важливе задоволення потреби в повазі, у визнанні її статусу, у самоствердженні. Людині важливо не просто вижити, але і бути "не гіршою за інших", що виражається не тільки в матеріальному благополуччі, але й у моральному ствердженні властивих їй життєвих поглядів.
Вплив на поведінку споживача спричиняє і так званий "ефект багатства". Сутність його полягає в тому, що з двох людей з однаковим заробітком більше витрачає на задоволення своїх потреб та, яка має, крім заробітної плати, додаткове джерело доходу. Множинність джерел робить поведінку споживача більш упевненою, стабільною, заздалегідь запланованою.
Таким чином, споживач, будучи ключовою фігурою ринкової економіки, може вибирати модель своєї поведінки залежно від цілого ряду умов (розмір і стабільність доходу, склад сім'ї, структура споживання, відмінність у рівні освіти і культури тощо).
Не кожен може виявити свої господарські якості на виробництві, але в домашнім господарстві, особливо в умовах обмеженості ресурсів, недостачі грошей і предметів споживання, необхідна зміна поведінки споживача. Розумна економія електроенергії, газу, води повинна супроводжуватися подоланням марнотратного, негосподарського ставлення до речей і продуктів. Дбайливе ведення сімейного господарства припускає турботу про своєчасний ремонт одягу і взуття, їхню спеціальну обробку для захисту від непогоди, раціональне використання старих речей, заготівлю і правильне збереження дарунків природи (грибів, овочів, фруктів, лікарських зборів), а також вчить розумно використовувати в кулінарії хліб, що зачерствів, скисле молоко, мистецьки розпоряджатися невеликою кількістю продуктів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Людина і світ» автора Юрій М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „§ 39. Людина у системі економічних відносин“ на сторінці 2. Приємного читання.