Розділ «СЛОВНИК НАЙУЖИВАНІШИХ ТЕРМІНІВ»

МИТРОПОЛИТ - єпископ митрополії, спершу у Візантії, тобто головного міста області чи провінції. На Русі М. до введення патріархату (1589) були главами руської православної церкви, їхньою резиденцією був Київ (до XII ст.), потім Владимир, а з XVI ст. - Москва. В наш час М. - глави великих єпархій і, як правило, входять до складу Найсвятішого Синоду на правах його постійних членів.

МОНАСТИР - основна форма організації християнського чернецтва, яке об'єднане 8.громади з єдиним статутом життя, спільно володіє жилими та богослужбовими приміщеннями й іншою власністю.

МОНАХ, або чернець - особа, яка прийняла обряд постригу і дала обітницю вести аскетичне життя в монастирі згідно з монастирським статутом. Вища церковна ієрархія - єпископи, архієпископи, митрополити, екзархи, кардинали, патріархи, попи, як правило, вихідці з чернецтва.

МУЛЛА - служитель культу в ісламі.

МУФТІЙ - духовна особа в ісламі, яка має право виносити свої рішення з релігійних та релігійно-юридичних питань. У країнах поширення ісламу М. займають офіційні посади, на які вони призначаються урядом. У нашій країні М. очолюють духовні управління мусульман.

НАМАЗ - п'ятиразова щоденна молитва у мусульман, звернена до Бога Включає читання сури "Фагіха" та уривків з інших сур Корану, які прославляють Аллаха, його доброту та велич; супроводжується поклонами, простиранням долілиць та іншими діями. Кожній молитві повинно передувати обмивання. Н. дозволяється здійснювати у будь-якому чистому місці, вставши на молитовний килимок чи розстелений верхній одяг. У п'ятницю шаріат рекомендує здійснювати полудневу молитву в мечеті. Мета Н.- виховання у віруючих покірності, залежності від Бога.

НАСТАВНИК - виборний керівник старообрядницької безпонівської громади.

НАЧОТЧИК - у православ'ї, особливо в старообрядництві, людина, яка знає церковні книги, церковний читець, головним чином з парафіян. У старообрядців - знавець богословських догм і керівник громади.

НЕЧЕСТИВИЙ - релігійна оцінка інакомислячих, атеїстів, усіх, хто виступає проти релігії та духовенства.

НУНЦІЙ - постійний дипломатичний представник Папи Римського в країнах, з якими Ватикан підтримує дипломатичні відносини. Н. поєднує дипломатичне представництво з наглядом за католицькою церквою в даній країні.

ОБІДНЯ (літургія) - християнське богослужіння (обідня - в православ'ї, меса - в католицизмі і лютеранстві), під час якого здійснюється таїнство причастя, тобто вживання віруючими хліба та вина, які нібито представляють тіло і кров Ісуса Христа. На думку церковників, О. сприяє духовному відродженню людини, єднає її з Богом. Вона є одним із ефективних засобів релігійного впливу па віруючих. Відома з II ст. н. е.

ОБРІЗАННЯ - релігійно-магічний обряд відсікання крайньої плоті чоловічого статевого органа, поширений в іудейському (здійснюється над новонародженими) і мусульманському (здійснюється над хлопчиками 7-10 років) культах, а також у багатьох народів Австралії, Америки, Океанії та Африки. Обряд обрізання виник у первісному суспільстві, ним супроводився акт посвячення юнаків у дорослий стан. Пізніше жерці стали тлумачити його як акт належності до "істинної" релігії Ягве.

ОСВЯЧЕННЯ - магічні слова і дії, які здійснюються служителем культу з метою надання "святості" тому або іншому предмету (наприклад, освячення води, житла і т. ін.). У більш загальному плані О. - підтримка чого-небудь авторитетом церкви і релігійним обґрунтуванням: О. влади, звичаїв тощо.

ПАНАГІЯ - у православ'ї невелика кругла або овальна ікона із зображенням Богородиці, Трійці чи Христа, яка звичайно прикрашена дорогоцінностями і є необхідним компонентом облачення єпископа як знак архієрейського сану. П. - відображення своєрідного обожнення Богоматері в православ'ї.

ПАЛАМАР - нижчий церковнослужитель у православній церкві.

ПАНАХИДА - православна заупокійна відправа. Під час гонінь на ранніх християн здійснювалася вночі, тому одержала назву "всеношна". На відміну від відспівування, з яким у неї спільне походження і релігійне призначення, може проводитися через значний відрізок часу після смерті того, кому вона присвячується. Існують також так звані вселенські П.: в пам'ять про всіх померлих достойною християнською смертю, в пам'ять про всіх померлих наглою смертю, без церковного напуття.

ПАНІКАДИЛО - люстра або свічник у православній церкві для 12 і більше свічок чи лампад, які стоять перед іконами.

ПАПЕРТЬ - ґанок або критий майданчик перед входом до православного храму, який іноді переходить у галерею.

ПАРАНДЖА - жіночий верхній одяг, який, згідно з настановами шаріату, носять дорослі мусульманки поза домівкою. При одяганні П. обличчя та груди закривають густою сіткою з чорного кінського волосся. За покроєм П. - вид халата з несправжніми рукавами, нижні частини на яких скріплені на спині, включає катур, який покриває жінку від голови до ніг. Звичай носити П. пов'язаний із затворництвом жінки, відстороненням її від суспільного життя, крім того, він завдає не тільки великої моральної, а й фізичної шкоди.

ПАРАФІЯ - нижчий самоврядний церковний округ, який має свою церкву з причтом для проведення богослужінь, а також громада віруючих, на утриманні якої перебуває церква та причт.