Розділ «СЛОВНИК НАЙУЖИВАНІШИХ ТЕРМІНІВ»

АБАТ - титул настоятеля монастиря в католицькій церкві. Інколи А. добивається незалежності від єпископів і підкоряється безпосередньо Папі. У деяких випадках А.- загальна назва священиків і вищого духовенства в католицькій церкві. Римський Папа вбачає в численній армії абатів свою вірну опору серед католиків.

АЛІЛУЯ - хвалебний приспів у християнському богослужінні, звернутий до всіх іпостасей трійці. Запозичений у древніх євреїв.

АЛЛАХ (від араб, аль ілах - божество) - ім'я Бога в мусульманській релігії. Культ А. поряд з культом інших божеств був відомий в доісламській Мецці. В ісламі прийнятий догмат про те, що А.- єдиний Бог, визнання якого є першою вимогою мусульманського віровчення.

АМВОН - у православному храмі - підвищення перед середньою частиною іконостаса, з якого читаються Євангелія, виголошуються проповіді та ектенії.

АМІНЬ - вживається як заключне слово молитви. Ввійшло у християнство із богослужіння древніх євреїв і за походженням має характер чаклунського заклинання.

АНАЛОЙ - спеціальний високий столик з похилою .стільницею, на який у православній церкві кладуть богослужебні книги при їх читанні, а також ікони та хрест під час богослужіння.

АНАФЕМА - прокляття від імені Бога, відлучення від церкви, виключення з громади віруючих, вища церковна кара в християнстві. А. застосовується церквою в боротьбі з атеїзмом, передовою наукою і суспільною думкою, прогресивними демократичними рухами.

АНГЕЛ - в іудаїзмі, християнстві, ісламі - небесний служитель Бога, надприродна істота, посередник між Богом і людьми. Культ А. є асимільованим та пристосованим до монотеїзму культом добрих і злих "духів", який був дуже поширений у первісних релігіях.

АНТИХРИСТ - у християнському віровченні супротивник Христа, посланець Сатани, який нібито прийде незадовго до другого пришестя і вестиме боротьбу з християнською церквою, але врешті-решт він буде переможений Христом. Уявлення про А.- цс релігійна персоніфікація злого начала, на противагу Богу як доброму началу. Християнські церкви протягом усієї своєї історії використовували цей образ у своїх політичних та ідеологічних інтересах, називаючи А. своїм противником.

АПОКРИФИ - твори іудейської та ранньохристиянської літератури, сюжетно пов'язані з творами канонічної літератури, які, однак, давали тлумачення подій, відмінне від офіційного церковного віровчення. А. відображали боротьбу різних течій у християнстві до виникнення церкви.

АРХІЄРЕЙ - загальна назва вищих сановників (єпископів, архієпископів, митрополитів, патріархів) у православній церкві.

АРХІМАНДРИТ - найми інші (до єпископа) чернечий сан у православній церкві.

БЕАТИФІКАЦ1Я - акт приєднання до "лику блаженних" у католицькій церкві.

БОГОРОДИЦЯ - жіноче божество в багатьох релігіях. Божа Мати, Богиня, яка народжує Бога чи богів. До числа богородиць належали вавилонська Іштар, фінікійська Астарта і малоазійська Кібела. Близька до них і грецька Деметра. Культ Б. тісно пов'язаний з основним заняттям населення - хліборобством. Б. шанувалась як богиня родючості. У християнстві цей культ жіночого божества зазнав змін. Тут Б.- діва, яка народила Ісуса Христа, Сина Божого. З розповсюдженням християнства культ Б. зливається з місцевими віруваннями і залежно від соціальних умов набуває різного характеру: у Західній Європі в умовах феодалізму він перетворився в культ Мадонни, на Русі злився з язичеським культом богині землі і родючості і поступово його витіснив. Пригноблений та безправний стан жінок сприяв широкому розповсюдженню культу Б., Діви-Матері, заступниці перед Богом.

БОГОСЛУЖЕБНІ КНИГИ - книги, які містять правила та опис порядку богослужінь, а також тексти дія них. У православ'ї для хрещення, вінчання, похоронної відправи тощо використовується "требник", для проведення літургії та інших церковних служб використовується "служебник", "часослов", "чиновник", "тріодь" та інші Б. к.

БОГОСЛУЖІННЯ - здійснення певних релігійних обрядів. Б. поділяються на так звані суспільні, чи славні Б., і приватні (треби) - на замовлення окремих віруючих. Має на меті естетичний та психологічний вилив на віруючих за допомогою спеціально організованих інсценувань, співу проповідей і т. ін.

БОГОХУЛЬСТВО - образа імені Бога, Діви Марії, святих, предметів культу, яка карається церквою і світськими властями тих держав, де церква є державною. Покарання за Б. були одним із засобів боротьби проти вільнодумства, свободи совісті. Згідно із законами царської Росії, за Б. була передбачена кара від 6 до 15 років каторги. Нерідко людей карали за атеїстичні погляди, хоча тут елементів власне Б. в наявності не було. У такому випадку Б. оголошувався сам факт невіри в Бога.

БРАХМА - вищий Бог у пантеоні індуїзму. Виникнення уявлення про Б. як творця та охоронця загального порядку припадає на пізньоведичний період (перша половина І тис. до н. е.), коли виникло класове суспільство, виділились і набули величезного впливу жерці-брахмани. Брахмани висунули і розвинули ідею про божественну трійцю - "тримурті", в якій Б. виступав як творче начало. Проте в очах віруючих Б. був надто абстрактним образом, і значно більше поширилося поклоніння двом іншим богам трійці - Бішу та Шіві.

БРАХМАН (неточно - брамін, браман) - жрець, представник вищої касти в Індії. З уведенням культу Брахми та ускладненням релігійного ритуалу обов'язки жерця стали спадковою професією, а Б. утворили особливу соціальну групу. Вони монополізували вивчення Вед, оголосивши їхню мову (ведичний санскрит) священною мовою, користуватись якою могли тільки Б., і стверджували, ніби вони могли впливати на богів. У наш час Б. займаються не тільки культовим служінням, а й іншими видами діяльності. Проте багато з них живуть за рахунок віруючих.