Розділ «СЛОВНИК НАЙУЖИВАНІШИХ ТЕРМІНІВ»

ПАСТВА - віруючі (християни), які належать до однієї церковної парафії. Назва пов'язана з церковним уподібненням віруючих вівцям, а духовенства - пастухам, яким церква доручила турботу про "спасіння" овець - віруючих, нібито не здатних самостійно знайти "істинний шлях" у житті. Засіб виховання людей у смиренності та покорі.

ПАСТОР - священик у протестантській церкві. Оскільки протестантизм відкидає таїнство священства, він не вважає священиків володарями "Божої благодаті", на відміну від православ'я та католицизму. П. майже не має особливого убрання і веде звичайний для мирян спосіб життя. Проте, як підкреслює сама назва, церква вважає його пастухом, поставленим над віруючими для керівництва ними.

ПАСХАЛІЇ - зібрання правил і таблиці для визначення дня святкування Великодня.

ПАТЕР - священик у католицькій церкві. Називаючи священика П. "отцем", церква прагне, як і в багатьох інших випадках, примусити віруючих ставитися до неї з цілковитим послухом.

ПАТРИСТИКА - християнська релігійна філософія II-VIII ст., створена так званими отцями церкви. Філософія П. зводиться до спроб доведення необхідності панування релігії над наукою, віри над знанням, підпорядкування науки завданню обґрунтування християнських догматів, перетворення філософії на служницю богослов'я. Соціальні ідеали II. проповідь теократичного панування християнства, споконвічної соціальної нерівності. П. служила духовним знаряддям боротьби церкви проти науки, культури, соціального прогресу. Церква, особливо православна, приписує незаперечний авторитет патристичній ("святоотчеській") літературі.

ПАТРІАРХ - титул глави деяких церков (у тому числі Руської православної) та єпархій (у католицизмі). Патріархат існував у Руській православній церкві з 1589 р. За Петра І в 1721 р. був скасований і замінений державним управлінням церквами - Найсвятішим Синодом на чолі з обер-прокурором. Патріархат був відновлений православним помісним собором при радянській владі в 1917-1918 pp.

ПАТРОЛОГІЯ - розділ християнського богослов'я, присвячений творам та біографіям так званих отців церкви; ряд зведень творів "отців церкви".

ПІСТ - релігійна заборона на їжу взагалі або на м'ясні, рибні, молочні продукти, яка встановлюється церквою на певний час. Згідно з релігійним віровченням, пости сприяють підготовці віруючих до психологічного та розумового сприймання божественних істин і церковних повчань.

ПОДВИЖНИК - людина, яка з релігійних мотивів піддає себе всіляким обмеженням та стражданням (пустельництво, відмова від усяких зручностей земного життя); згідно з християнськими уявленнями, П. здійснює релігійно-моральний "подвиг" особливого служіння Богу і підносить себе до релігійної "досконалості", "рівноангельської" свідомості. Багатьох П. канонізовано католицизмом і православ'ям як святих.

ПОМАЗАНИК - "пророк", первосвященик чи монарх, помазаний миром на знак одержання влади нібито від Бога. Стародавній єврейський звичай помазання, зафіксований у Біблії і відновлений православними монархами, щоб звеличити й освятити свою владу.

ПОСЛАННЯ - ранньохристиянські твори, листи, адресовані громадам, приватним особам чи всім християнам, написані подвижниками раннього християнства. За церковною традицією вони звичайно приписуються апостолам.

ПОСЛУШНИК, - людина, яка, прислуговуючи в монастирі або якій-небудь духовній особі, готується стати монахом. У монастирях П. виконували різні обов'язки під час церковної відправи та у веденні монастирського господарства, що символізувало їхній послух.

ПОСТРИГ - церковний обряд у християнстві, який здійснюється при посвяченні в чернецтво і запозичений християнством у Стародавній Греції та Стародавньому Римі звичай, що полягає у постриганні волосся на знак зречення з власної волі і повної згоди підкорятись волі Бога.

ПРАВЕДНИК - згідно з церковним уявленням, людина, що виконує всі вимоги релігії, не грішить. Така людина, як учить релігія, після смерті одержує особливу небесну нагороду, а при житті є обранцем небесної благодаті і завдяки їй нібито має силу, щоб "виганяти бісів", лікувати хвороби і т. ін.

ПРЕЛАТ - високопоставлена духовна особа в католицькій та лютеранській церквах.

ПРЕСВІТЕР - у ранньохристиянській громаді особа, яка виконує адміністративні функції; в протестантських церквах і християнських сектах керівник громади, який обирається з числа активних віруючих і затверджується вищими органами церкви. У православ'ї вживається як урочиста назва священнослужителя.

ПРЕСТОЛ - у православній церкві столик у вівтарі храму, призначений для здійснення під час літургії релігійних таїнств, на якому розміщено хрест, Євангеліє та інші предмети культу,

ПРИМАС - у католицькій та англіканській церквах - головний з єпископів, який має вищу владу відносно духовенства даної країни. Наприклад, у титулі Папи Римського значиться, що він - примас Італії.

ПРИТВОР - передня західна частина (сіни) православної церкви, яка прилягає до паперті, або сама паперть. Призначена для тих, хто кається в гріхах, іновірців, які бажають прийняти християнство, а також для читання сорокаденної очищувальної молитви.

ПРИЧЕТНИК - те саме, що й паламар і дячок - нижчий служитель православної церкви, який допомагає священику у проведенні церковної відправи та обрядів. На відміну від священнослужителів (священика, диякона), причетник належить до так званих церковнослужителів.