Розділ «СЛОВНИК НАЙУЖИВАНІШИХ ТЕРМІНІВ»

ПРІОР - 1) настоятель невеликого католицького чоловічого монастиря, в період раннього-середньовіччя - помічник абата; 2) другий після великого магістра вищий сановник у військово-чернечих орденах.

ПРИЧЕТ - штат служителів (як священно-, так і церковнослужителів) православного культу при окремій церкві. П. затверджується, як правило, архієреєм на клопотання парафіян за умови, що громада віруючих може утримувати його за власний рахунок. Склад П. залежить звичайно віл кількості парафіян.

ПРОВИДІННЯ (промисел) - цілеспрямована дія божества. Згідно з релігійним ученням, це недоступна людському розумові воля, діяльність "всемогутнього Бога", спрямована нібито до найбільшого благодіяння взагалі, а людини особливо. Вчення про П. має на меті виховати у людини невір'я в свої сили, марність боротьби за досягнення будь-якої мети. Іменем Бога воно виправдовує соціальну несправедливість і привчає людину до пасивності, сковує її творчу активність.

ПРОЗЕЛІТ - людина, яка прийняла нову віру, неофіт.

ПРОСКОМІДІЯ - перша частина християнської літургії, під час якої готується хліб та вино для таїнства причащання. Дія обряду П. має символічне значення, зображує воскресіння Ісуса Христа. Хліб та вино божественною силою "перетворюються" на Кров і Тіло Христові. Споживаючи їх піл час причастя, віруючі нібито з'єднуються з Богом тілесно й одночасно приносять йому жертву за живих та мертвих. Обряд П. має свій початок в уявленнях стародавніх релігій про помираючих та воскресаючих богів.

ПСАЛОМ - релігійний гімн, пісня, яка прославляє Бога. П.- короткі і прості за формою вірші, написані від першої особи. В них домінує ідея смирення та звеличення божества, його "праведних" рішень, добра і святості. Тому християнське духовенство пропонує їх віруючим для спасенного читання. У минулому П. використовувалися для навчання людей з народу грамоти.

ПСАЛОМЩИК - те саме, що і причетник, паламар, дячок - нижчий служитель у православній церкві.

ПСАЛТИР (книга псалмів) - збірник із 150 релігійних пісень, одна з книг Біблії (Старого Завіту).

ПУСТИНЬ - у православ'ї відлюдний монастир (може бути й чернеча келія), часто розташований у віддалених та важкодоступних місцях (лісах, горах, степах).

РАБИН - служитель культу в іудейській релігії, керівник іудейської громади; вій і законовчитель, і суддя в усіх релігійних та переліпи них питаннях.

РЕКВІЄМ - заупокійна меса в католицькій церкві. Р. може бути також вокальний чи вокально-інструментальний жалобний твір.

РИЗНИЦЯ - в християнських церквах та монастирях приміщення, де зберігається культовий одяг церковників.

РИТУАЛ - сукупність і порядок обрядових дій, церемоній релігійного культу, які передбачають безумовне виконання певних правил здійснення молитви віруючими та інші елементи. Ритуал, являючись зовнішнім проявом релігійного акту (богослужіння, весілля та ін.), ніби дає можливість вступити в контакт з духами, богами тощо. Р. має магічне значення, притаманний усім релігійним культам.

РОЗП'ЯТТЯ - зображення засновника християнства Ісуса Христа на хресті. Хрест із зображенням Христа є предметом поклоніння, особливо в католицизмі, як ікона в православ'ї. Р.- це те й один із стародавніх способів страти непокірних рабів, який, за християнськими джерелами, був застосований щодо Христа.

РЯСА - повсякденний верхній одяг католицьких і православних священнослужителів і ченців. Це довгополе вбрання темного кольору з широкими рукавами. До XVII ст. Р. носили тільки монахи.

САВАОФ - одна з назв Бога-Отця в християнстві. Згідно з біблійними легендами, С. жив у Єрусалимі в особливому ковчезі (скрині), який стародавні євреї возили із собою у військових походах. На іконах зображується у вигляді бородатого старця. С- один з багатьох прикладів політеїзму стародавніх євреїв. У Біблії Саваоф - одне з імен Ягве.

САТАНА (диявол, шайтан) - згідно з віровченням іудаїзму, християнства, ісламу-злий дух, супротивник Бога, уособлення зла на землі, володар пекла.

СВІЧКИ ЦЕРКОВНІ - відгомін стародавнього вогнепоклонництва в християнстві, коли вогню надавали безпосередньо магічного значення. Про це свідчать такі християнські звичаї, як кадити ладаном в нових будинках для вигнання бісів, ставити вогнем свічки хрест на одвірках дверей, запалювати її під час грози і пожежі. Та й сам християнський Бог-Отець безпосередньо зв'язаний з магічним шануванням вогню та диму; у вогні неспалимого куща з'являється, він Мойсею, вогнем та димом він являється Іллі.

СВЯТКИ - в православ'ї період між святами Різдва і Хрещення (від 25 грудня до 6 січня за ст. ст.). Святкування С. супроводилося співом колядок, ворожінням, рядженими і різноманітними обрядами, які являли собою суміш язичеських; та християнських обрядів.

СВЯТЕННИЦТВО (святенність) - показне благочестя, удавана релігійність, яка маскує аморальність та розбещеність; різновид лицемірства, що проявляється в строго педантичному і показному слідуванні зовнішньому боку релігійної моралі чи віровчення без внутрішньої переконаності в їхній правильності.