Розділ «СЛОВНИК НАЙУЖИВАНІШИХ ТЕРМІНІВ»

СВЯТЦІ - збірник православно-церковних пісень, молитов та інших текстів. Тут же міститься календар церковних свят. С. включають перелік святих (спочатку чоловіки, потім жінки) за днями, їх поминання.

СВЯЩЕНИК - у християнстві сан служителя культу, якому надано право здійснювати богослужіння і таїнства (крім священства). Офіційна церковна назва С. - ієрей, пресвітер (старший священик - протоієрей).

СЕКТА - замкнута група, що відкололася від основної течії релігії в певній країні; також віросповідання, якого дотримується, порівняно з основним напрямом, незначна кількість віруючих. Породжена суспільними суперечностями, С. може виступати в ролі організації, яка є виразником протесту соціальних груп, незадоволених своїм становищем. Для С. характерна претензія на винятковість своєї ролі, доктрини, ідейних принципів, цінностей та настанов.

СИМФОНІЯ - своєрідний "предметний покажчик" до Біблії чи її частий, у якому в алфавітному порядку наводяться слова й окремі висловлювання Біблії із зазначенням, у якій книзі, главі, вірші слід шукати дане слово чи вислів.

СИНАГОГА - молитовний дім в іудейській релігії, а також громада віруючих. Виникла близько IV ст. до н. е. і була не тільки приміщенням для богослужінь, а й школою, готелем для приїжджих, центром суспільно-політичного і духовного життя єврейської громади. С. регламентує, життя віруючих згідно з настановами Тори і Талмуду.

СИНЕДРІОН - вища ієрократична установа в Стародавній Іудеї із судовими, релігійними та політичними функціями в І ст. до н. е. Поряд із жрецтвом в С. засідали представники світської аристократії та законовчителі-іудеї.

СИНКРЕТИЗМ - злиття вірувань та обрядів різних релігій. Наприклад, християнство з самого початку мало синкретичний характер, поєднуючи елементи іудаїзму, стоїцизму Сенеки й античних культів. Такий же характер має іслам, іудаїзм, сектантські віровчення та культ. С. свідчить про спільність і земний характер причин, які породжують релігію.

СИНОД - вищий орган управління в Руській православній церкві, заснований у 1721 р. Петром І замість ліквідованого патріархату. При синодальному управлінні Руська православна церква перетворилася на одну з урядових установ, які здійснювали політику правлячих класів. Після 1917 р. С. став дорадчим органом при патріархові. В інших православних церквах С. виконують різні функції. У протестантських церквах С. називають зібрання духовних та світських осіб країни, які скликаються для вирішення релігійних справ.

СІОН - частина Єрусалима (гора, пагорб), де, згідно з Біблією, жив цар Давид і стояв храм Ягве. В Біблії неодноразово згадується, що на С. "живе Бог". Тут знайшло своє відображення поширене серед стародавніх народів вірування, що гори є житлом Богів. З часом слово "сіон" стало в іудаїзмі символом "вірності" Богові, в цьому ж значенні воно перейшло до християнства і одержало широке розповсюдження в християнському сектантстві.

СКИТ - невеликий старообрядницький монастир у глухому місці, де віруючі ведуть самітнє життя. В православ'ї - філіал монастиря, який розташовувався звичайно в пустельному, безлюдному місці.

СПОКУТА (спокутування) - один з основних догматів християнства. Суть його полягає в тому, що Бог-Отець ніби приніс у жертву свого сина для С. гріхів людей, які тягарем лежали на них з часу міфічного гріхопадіння Адама і Єви. Легенда про С. використовується служителями культу для навіювання віруючим ідеї покірності і терпіння в ім'я блаженства у потойбічному світі.

СПОВІДЬ (каяття) - таїнство в православ'ї та католицизмі, під час якого віруючий розповідає священику про скоєні ним гріхи, а священик нібито від імені Бога дарує йому відпущення з напученням або із застосуванням покарання - піст, молитва з поклонами і т. ін. С. в руках духовенства завжди була сильним засобом для зміцнення влади над віруючими.

СТИХАР - довгий одяг з широкими рукавами, який одягається православним духовенством під час богослужіння.

СТРАЖДАННЯ - почуття, пов'язане з перенесенням болю, нестатків, незгод. Згідно з релігійними уявленнями, С - звичайний стан людини в земному світі. Індуїзм та буддизм стверджують, що страждання взагалі є основною рисою буття. Згідно з іудейським, християнським та мусульманським віровченням, С. було дане Богом як кара людству за гріхопадіння. Разом з тим, релігійні ідеологи видають С. за "випробування" Богом людей на вірність релігії, за допомогою якої купується блаженство в "загробному світі". Завуальовуючи подібною містикою реальні причини С. у суспільстві, релігія схиляє людей до покірного перенесення усіх соціальних несправедливостей,

СТУПА (дагоба) - вид буддійських пам'ятних споруд, які призначались для збереження реліквій чи позначення "священних місць". Має вигляд пагорбкуватого могильного насипу. Уже в стародавні часи почали будуватись із каменю, на фундаменті, з верхівками у вигляді парасольок у кілька ярусів і прикрашатися статуями Будди. С. перетворені на об'єкт поклоніння і паломництва.

СХИЗМА - вид церковного розколу, відокремлення від раніше єдиної церкви частини, яка все ж зберігає вірність церковній догматиці.

СХИМА - вищий чернечий ступінь, що вимагає від посвячуваного в нього виконання особливо суворих аскетичних правил.

ТАБУ - релігійна заборона у первісних народів на речі чи дії, вимовляння певних слів, на їжу, відвідування певних місць у храмі, святилищ тощо, за порушення якої загрожує "надприродна" кара, хвороба або смерть. Система Т. була особливо розвинена в Полінезії, де вона частково замінювала державні закони. В релігіях, що виникали пізніше, поняттю Т. приблизно відповідає ідея гріха.

ТАЇНСТВА - у християнстві магічні культові обряди, здійснення яких, згідно з церковним віровченням, надає віруючим надприродної сили, "Божу благодать" як необхідну умову для спасіння "гріхової душі" людини, сприяє вилікуванню хворих, зміцненню шлюбу тощо. Католики-та православні визнають сім таїнств: причастя, хрещення, миропомазання, священство, сповідь, маслосвяття і шлюб. Протестанти дали Т. раціоналістичне тлумачення, яке фактично веде до їх заперечення.

ТІАРА ПАПСЬКА - потрійна корона Папи Римського з хрестом угорі, оздоблена дорогоцінним камінням. Символ його потрійної влади - "намісника Христа на землі", католицького первосвященика і монарха папської держави (нині - Ватикану).