Розділ «Перші віки християнства Християнство в Римі»

Історія релігій

Появу християнства в Римі пов'язують із проповідницькою діяльністю апостола Павла. Але це ще нічого не говорить ні про перемогу, ні про визнання християнства. У той час до всесвітньої столиці збігалися всі струмки людської думки, тому в ній були представлені всі релігійні та ідейні течії: Християнство одержало можливість порівнятися з багатьма іншими релігіями, конкурувати з ними і в ході цієї конкуренції вдосконалювати своє віровчення і культ у напрямі відповідного пристосування до нових умов існування. Заслуга апостола Павла і полягає саме в цьому пристосуванні. У Римі триває й завершується паулінізація християнства, а разом з цим стає явним факт всесвітньоісторичної перемоги християнства над усіма релігіями стародавнього світу, чи, користуючись християнською термінологією, над язичництвом, тобто над релігією інших народів, "язиків". Що цьому сприяло? Як же це відбулося?

Справа склалася так, що на початку нашої ери розвиток Римської імперії підійшов до етапу переходу до феодальних виробничих і суспільних відносин. Настав крах останньої" світової держави рабовласництва - Римської імперії. Криза рабовласництва в цій імперії охопила економіку, політику та ідеологію. У сфері економіки це було руйнування продуктивних сил: зниження економічної ефективності виробництва і продуктивності праці. Рабська праця стала непродуктивною. Жахливі умови життя вели до фізичної деградації головної продуктивної сили - людей. У політичному житті це була криза державної влади, встановлення деспотичних режимів, таких як, наприклад, правління Нерона. Повсякчас спалахували повстання рабів, серед них і повстання в 74-71 рр. до н.е. під проводом Спартака. У сфері ідеології це був цілковитий моральний розклад римського суспільства, у панівних класів виникло почуття приреченості. Поразки рабів у класових битвах вели до поширення і серед них ідей безвихідності, безперспективності. Посилюються песимістичні настрої, маси впадають у містицизм. Характерними рисами римського суспільства часів виникнення християнства К. Каутський називає розгубленість, легковірність, лицемірство, гуманність, інтернаціоналізм, релігійність, монотеїзм. Поступово, в рабів складалось уявлення, ніби в усіх їхніх бідах винні вони самі, що причина тяжкого життя - власна "гріховність", за яку вони й відбувають покарання в земному житті. Поширюються ідеї, що позбутися життєвих негараздів допоможе Месія "божественний спаситель", який спокутуватиме "гріхи" людей.

Таким чином, криза римського рабовласницького суспільства поставила низку ідеологічних проблем. Вони могли бути розв'язані лише в релігійній формі, оскільки інші ідеологічні форми масам були недоступні.

Кінець II ст. для Римської імперії був часом певного спокою. За Марка Аврелія (161-180) був відбитий натиск варварів, і Рим переходить до оборони. Імператор Коммод (180-192) теж пішов на ряд поступок варварам. Після його вбивства доля імператорського трону опинилася в руках преторіанської гвардії. Відбувається процес ліквідації республіки. Рим, Італія і провінції зрівнюються в правах, виникають нові країни, виростає державна бюрократія. З'являється зовсім нове суспільство, якому потрібна нова релігія, насамперед геть позбавлена етнічних обмежень.

Але чому знадобилася саме нова релігія? Адже на території Римської імперії сповідувалося чимало традиційних національно-державних релігій. Справа в тому, що існуючі релігії не можна було використати для виразу ідей різних етнічних верств. Потрібна була релігія, спільна для всіх рабів, незалежно від їхньої етнічної належності. Такої релігії імператорський Рим не знав.

Робилися спроби створити єдину для всієї держави релігію у вигляді культу імператора. Так, Цезар, перший фактичний римський монарх, був ще за життя проголошений потомком богині Венери, на його честь споруджувалися храми, на його статуях вирізьблювали напис "Напівбог". Прийомний син Цезаря Август проголошувався сином Аполлона, його ім'ям назвали один з місяців року, день його народження вважався початком року. Введення культу імператора не завершилося успіхом, але багато в чому зумовило потяг майбутнього християнства до монотеїзму.

Збіг цих обставин відкривав "зелену вулицю" тій релігій яка відповідала б поставленим вимогам. Такою релігією було християнство. Християнство народжувалось у зіткненні етнічних інтересів. Його створив народ нечисленний, але щедро розпорошений серед інших народів. Це й було джерелом космополітичності християнства, бо воно зверталося до всіх народів. Християнство завчасно позбулося революційно-демократичних ілюзій і навчилося враховувати інтереси всіх соціальних верств та держави. А головне - воно розвинуло і дало релігійне обґрунтування зростаючому гуманізмові, який був для народу ідеологічною засадою руйнування жахів рабовласництва. Ось чому головною причиною перемоги християнства слід вважати його високий гуманістичний заряд, створення системи ідей, потрібних і визнаних усіма членами суспільства, тобто вічних загальнолюдських моральних цінностей.

І ст. н.е. є початком історії християнської церкви. Цілком природно, що християнські церковні осередки за взірець своєі будови брали іудейські синагоги. Але вони чітко протиставляли себе їм і були підкреслено демократичними. Вважають, що взірцем для християнських общин були також римські асоціації та колегії, інші орієнтувалися на вільні релігійні союзи чи на своєрідні патронати. У Римській імперії діяли різні асоціації, колегії, товариства, братства, спілки. Це був один з виходів із приватного життя в суспільне. Вони мали здебільшого релігійний характер, переважна, більшість їх створювалась для поховання її членів. Відомий дослідник історії Риму французький вчений Г.Буасьє описує одну з колегії! на підставі напису на храмі. Ця колегія складалася з вільновідпущених, бідняків, а також рабів, які мали дозвіл на це від своїх власників. Мета колегії - забезпечувати своїх членів у разі смерті пристойною могилою. При вступі до колегії для кожного був обов'язковий разовий грошовий внесок і пляшка доброго вина. Потім гроші вносилися щомісяця. Коли хтось із членів колегії помирав, йому купували місце для поховання і ховали всією колегією. Якщо це був раб і його власник відмовлявся видати тіло для поховання (за законами рабовласництва і труп раба належав рабовласнику), тоді відбувалися символічні похорони і споруджувалась порожня гробниця з відповідним написом. Члени колегії утворювали тісне коло спільників, часто зустрічалися, організовували спільні обіди, вечері, свята. Саме під час цих зустрічей знаходили вихід ті настрої, які складалися у них під впливом умов життя. Члени колегії допомагали один одному, займалися благодійництвом. Керівні особи - магістри, квестори - були виборними. Вони відали справами і фінансами колегії. Релігійне спрямування колегії, дуже часто етнічна спільність її учасників робили можливим вступ до них представників заможних верств, які відразу ж займали там керівні посади. Організаційний лад римських колегій у майбутньому послужив основою організаційної побудови християнських громад. Саме з них черпалися демократичні принципи їх структури.

Утворюючись як самостійна суспільна структура, християнська церква насамперед мусила визначити своє ставлення до держави та існуючого права. Ідеологія первісного християнства створювала відчуження перших християн від світу і, звісно, від держави. Вони вважали себе громадянами небесної держави, а земну державу - язичницькою, диявольською. Це відверто висловлено в Одкровенні Івана. Але разом з тим християни не могли не бачити регулюючу і організуючу роль держави. Римська держава як світова, що об'єднала народи з різними релігіями, взагалі була віротерпимою. Визнавши за іудейством право на існування, вона тим самим визнала право на життя і християнства, яке (не без підстав) вважалось на той час іудейською сектою. І християнам не раз доводилося шукати захист від своїх владних опонентів в органах держави. Це вело до утворення двоїстих поглядів християн на державу і право та засудження їх, визнання та впровадження. Але відчуваючи себе чимось особливим у державі, християни поступово будували свої громади. В основу життєдіяльності християнських громад були покладені такі принципи: регулярні спільні богослужіння за регламентованим обов'язковим порядком; утворення спільного грошового фонду; підкорення авторитету общинної влади, яка персоніфікувалася в певних посадових особах; владне втручання в проблеми шлюбу і родини; поступове утворення власного судочинства; підтримка і зміцнення міжобщинних відносин, без яких неможливо й думати про утворення єдиної церкви. Два передостанніх положення несли в собі зародки дедалі більшого протиставлення християнської церкви Римській державі.

Перше століття існування християнської церкви, коли вона тільки ще зароджувалася, було роками невинного організаційного дитинства. Кожна община існувала сама по собі, встановлювала свої порядки і не визнавала інших. Було навіть ворогування між громадами. Усередині громад вирувала боротьба навколо догматики, що вироблялась. Поступово зростали місцеві авторитети, і між ними теж велася боротьба, зв'язки між громадами були спорадичними. Церкви як сталої організації ще не було, тому для цього періоду історії християнства користуємося терміном "церква" з певними застереженнями. В II ст. відбувається більш активне організаційне оформлення. Близько середини II ст. в Римі оформлюються єпископат і колегії пресвітерів. У міру зміцнення церковних зв'язків і народження відчуття власної сили та впливовості християнські церкви в Римській державі потрапляють у ситуацію досить складних відносин з державою.

Наступний розділ:

Гоніння


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія релігій» автора Лубський В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Перші віки християнства Християнство в Римі“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ І. ВИНИКНЕННЯ РЕЛІГІЇ

  • Теологічні теорії походження релігії

  • Традиціоналістична теорія

  • Теїстична теорія

  • Академічний теїзм

  • Перші спроби наукового пояснення походження релігії

  • Завдання учасникам студентського історичного наукового гуртка

  • Наукові теорії походження релігії

  • Історичний характер релігії

  • Поява релігії

  • Чому виникла релігія

  • Первісні вірування

  • Форми первісних вірувань

  • Розділ II. ПРЕДМЕТ, ОБ'ЄКТ І СТРУКТУРА РЕЛІГІЄЗНАВСТВА

  • Понятійно-категоріальний апарат релігієзнавства

  • Методи дослідження в релігієзнавстві

  • Методологічні принципи релігієзнавства

  • Структура релігії

  • Головні функції релігії

  • Класифікація релігій

  • Розділ III. РЕЛІГІЇ НАРОДІВ ДВОРІЧЧЯ

  • Загальні зауваження щодо історії релігії в стародавньому світі

  • Початок цивілізації в Дворіччі

  • Виникнення шумеро-аккадської релігії

  • Шумеро-аккадська міфологія

  • Релігійний культ у Дворіччі

  • Релігія Вавилону

  • Ассирійська релігія

  • Релігія нововавилонського царства

  • Розділ IV. РЕЛІГІЯ СТАРОДАВНЬОГО ЄГИПТУ

  • Історичні умови виникнення і розвитку давньоєгипетської релігії

  • Давньоєгипетські боги

  • Міф про Осіріса

  • Душа. Поховальний культ

  • Храми і жрецтво

  • Розділ V. РЕЛІГІЇ НАРОДІВ МАЛОЇ АЗІЇ І СХІДНОГО СЕРЕДЗЕМНОМОР'Я

  • Хетська релігія

  • Фригійська релігія

  • Сирійсько-фінікійська релігія

  • Халдейська релігія

  • Розділ VI. ЗОРОАСТРИЗМ.

  • Виникнення зороастризму

  • Заратуштра

  • Авеста

  • Віровчення зороастризму

  • Зороастрійська мораль

  • Зороастрійський культ

  • Культ Мітри

  • Розквіт зороастризму

  • Маніхейство

  • Маздакізм

  • Доля і заслуги зороастризму

  • Розділ VIІ. Іудаїзм

  • Біблійний іудаїзм

  • Іудейська Біблія

  • Іудейське віровчення

  • Елліністичний іудаїзм

  • Іудейські обряди

  • Єврейські свята

  • Рабиністичний іудаїзм. Талмуд

  • Хасидизм

  • Сучасний іудаїзм

  • Розділ VIII. РЕЛІГІЇ СТАРОДАВНЬОЇ ІНДІЇ

  • Ведична релігія

  • Веди - священні книги давньоіндійських релігій

  • Головні особливості ведичної релігії

  • Віровчення брахманізму

  • Брахманістський культ

  • Розділ IX. ІНДУЇЗМ

  • Віровчення та основні напрями індуїзму

  • Вішнуїзм

  • Шиваїзм

  • Індуїстський культ

  • Реформізм і індуїзм

  • Джайнізм

  • Сикхізм

  • Еволюція сикхізму

  • Сикхський фактор у суспільно-політичному житті

  • Розділ X. БУДДИЗМ

  • Будда - засновник нової релігії

  • Історичні умови буддизму

  • Махаяна і хінаяна. Тантризм

  • Філософська концепція буддизму

  • Вчення Будди

  • Етичний аспект буддизму

  • Буддійський культ

  • Поширення буддизму

  • Розділ XI. РЕЛІГІЯ В СТАРОДАВНЬОМУ КИТАЇ

  • Стародавня китайська релігія

  • Конфуцій

  • Філософські концепції конфуціанства та даосизму

  • Даосизм

  • Буддизм у Китаї

  • Релігія в історії Китаю

  • Розділ XII. РЕЛІГІЯ В ЯПОНІЇ

  • Синтоїстський культ

  • Буддизм у Японії

  • Дзен-буддизм

  • Релігійний синкретизм у Японії

  • Розділ XIII. РЕЛІГІЯ АНТИЧНОГО СВІТУ

  • Релігія крито-мікеноької культури

  • Релігія грецького полісу

  • Стародавньогрецька міфологія

  • Релігійний культ стародавніх греків

  • Релігія аттичної Греції

  • Релігія в епоху еллінізму

  • Започаткування римської релігії

  • Релігія в республіканському Римі

  • Стародавня римська релігія в імперії

  • Розділ XIV. ПОХОДЖЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА

  • Час і місце виникнення християнства

  • Історичні умови виникнення християнства

  • Релігійні попередники

  • Філософська підготовка

  • Проблема особи Ісуса. Євангельська концепція

  • Міфологічна концепція

  • Історична концепція

  • Ісус Христос, його біографія

  • Апостол Павло

  • Еволюція християнства в процесі його формування

  • Новий Завіт

  • Євангелія

  • Дії апостолів

  • Послання

  • Утворення християнської церкви

  • Перші віки християнства Християнство в Римі
  • Гоніння

  • Апологетика

  • Впорядкування християнського віровчення

  • Ранні єресі

  • Монтанізм

  • Гностицизм

  • Антитринітаризм

  • Маніхейство

  • Новатіанство

  • Аріанство

  • Отці церкви

  • Розбудова християнського культу

  • Таїнства і обряди

  • Свята і пости

  • Храми

  • Виникнення чернецтва

  • Християнська церква - державна

  • Завдання для учасників наукового гуртка

  • Остаточне утвердження християнства

  • Несторіанство

  • Монофізитство

  • Християнство в часи розпаду імперії

  • Утворення сучасних напрямів християнства

  • Розкол у християнстві

  • Особливості календаря християнських свят

  • Християнське віровчення

  • Християнський культ

  • Християнські таїнства

  • Християнські свята

  • Храмові свята

  • Розділ XV. ПРАВОСЛАВ'Я

  • Церкви Вселенського православ'я

  • Давні вірування та християнство в Україні. Дохристиянські вірування українського народу

  • Головні дохристиянські боги

  • Початок християнства на українських землях. Хрещення Київської Русі

  • Митрополія Київська і всієї Русі

  • Українська автокефальна православна церква (УАПЦ)

  • Українська греко-католицька церква

  • Розділ XVI. КАТОЛИЦИЗМ

  • Розділ XVII. ПРОТЕСТАНТИЗМ

  • Розділ XVIII. СХІДНІ ХРИСТИЯНСЬКІ ЦЕРКВИ

  • Ассирійська церква сходу

  • Християни Апостола Хоми

  • Вірменська Апостольська Церква

  • Коптська Церква

  • Ефіопська Церква

  • Сірійська Церква

  • Маланкарська Сірійська Церква

  • Еритрейська Церква

  • Українська Православна Церква — Київський патріархат й Українська Автокефальна Православна Церква

  • Білоруська Автокефальна Православна Церква

  • Македонська Православна Церква

  • Старостильні Православні Церкви

  • Східно-католицькі церкви

  • ЦЕРКВИ, ЩО НЕ МАЮТЬ ПАРАЛЕЛЕЙ У ПРАВОСЛАВ'Ї

  • Маронітськая Католицька Церква

  • Італо-Албанська Католицька Церква

  • ЩО ВІДОКРЕМИЛИСЯ ВІД АССІРІЙСЬКОЇ ЦЕРКВИ СХОДУ

  • Халдейська Католицька Церква

  • Сіро-Малабарська Католицька Церква

  • Вірменська Католицька Церква

  • Коптська Католицька Церква

  • Ефіопська Католицька Церква

  • Сірійська Католицька Церква

  • Сіро-Маланкарська Католицька Церква

  • ЦЕРКВИ, ЩО ВІДОКРЕМИЛИСЬ ВІД ПРАВОСЛАВНОЇ

  • Мелькитська Католицька Церква

  • Українська Католицька Церква

  • Русинська Католицька Церква

  • Румунська Католицька Церква

  • Грецька католицька Церква

  • Греко-католики в колишній Югославії

  • Болгарська Католицька Церква

  • Словацька Католицька Церква

  • Угорська Католицька Церква

  • Східно-католицькі громади, які не мають ієрархії

  • Розділ XIX. ІСЛАМ

  • Виникнення і поширення ісламу

  • Соціально-історичні передумови поширення ісламу в Україні

  • Україна і мусульманські країни. Їхній зв'язок

  • Кримське ханство

  • Сучасний релігійний стан ісламу в незалежній Україні

  • Коран - священна книга мусульман

  • Історія світу та людства за Кораном

  • Сучасна соціально-політична доктрина ісламу

  • Есхатологія ісламу

  • Соціальна етика ісламу

  • Віровчення ісламу

  • Ісламські обряди

  • Свята в ісламі

  • Іслам про неминучість

  • Сунітське богослів'я (калам)

  • Школи ісламського права (мазхаби)

  • Шаріат

  • Приписи і заборони ісламу

  • Мечеті і школи

  • Напрями, течії ісламу

  • Сунізм

  • Шиїзм

  • Мусульманські релігійно-політичні рухи

  • Розділ XX. НЕТРАДИЦІЙНІ РЕЛІГІЇ

  • Бум "нових релігій"

  • Неохристиянство

  • Релігії орієнтального напряму

  • Синтетичні релігії

  • Езотеричні об'єднання і течії

  • Неоязичництво

  • Саєнтологічні рухи

  • Розділ XXІ. СЕКУЛЯРНІ ВЧЕННЯ РЕЛІГІЙНОГО ХАРАКТЕРУ

  • Агностицизм

  • Індиферентизм

  • Нігілізм

  • Фаталізм

  • Соціалізм

  • Індивідуалізм

  • Імперіалізм

  • Релігія людства і космізм

  • Християнський соціалізм

  • Ніцшеанство

  • Нерелігійні вірування

  • СЛОВНИК НАЙУЖИВАНІШИХ ТЕРМІНІВ

  • СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи