Розділ «Коран - священна книга мусульман»

Історія релігій

Проповідники всіх релігій стверджують, що тільки книги їхньої віри правильні, божественні, богонатхненні. Наука ж підходить до всіх цих книг однаково, об'єктивно, без упередженості. Так вона розглядає і Коран - головну священну книгу ісламу однієї з найбільше поширених молодих світових релігій.

Історія, як відомо, підносить людям часом чимало несподіваних уроків. У їхньому числі і той, що книга, з початку виникнення якої минуло майже 14 століть, і в наші дні в ряді країн зберігає значення не тільки як історична і релігійна пам'ятка, а й як набуток широкого соціального змісту. У країнах, де іслам - державна релігія, з положень Корану випливають багато правових норм, законодавство (шаріат), на Корані присягають і дають клятви, порушення яких визнається найтяжчим гріхом, злочином. Вивчення Корану і його тлумачень (тафсир) є одним з профілюючих предметів багатьох навчальних закладів у таких країнах, як Пакистан, Іран, Саудівська Аравія та ін. Спочатку пророчі одкровення передавалися в громаді усно, їх учили напам'ять спеціальні люди (кари), записувач и на різних предметах. А після смерті Мухаммеда стали вестися систематичні записи. Цю справу доручили Зайд ібн Сабіту, який служив секретарем у Мухаммеда протягом останніх п'яти років. Він склав збірник сур, упорядкував тексти, написані на пергаменті, кістках, глиняних табличках та ін. Цей збірник відомий під назвою Сухуф (листи), але до нас він не дійшов.

Канонізація змісту Корану і його остаточна редакція відбулися при халіфі Оліфі (644-656). Коран наказує арабам залишити "звичаї батьків" на користь правил, встановлених ісламом.

Коран складається із 114 розділів (сур), розташованих за формальним визначенням від найбільшого до найменшого, таким чином у Корані відсутня композиційна єдність. Сури діляться на 6219 віршів (аяти). Більшість цих віршів міфологічні, і лише близько 500 віршів містить розпорядження стосовно правил поведінки мусульман. При цьому майже 80 з них можна розглядати як власне правові (в основному це правила, що стосуються шлюбу і родини), інші стосуються релігійного ритуалу й обов'язків.

Велика частина положень Корана має казуальний характер і становить конкретні тлумачення, дані пророком у зв'язку з окремими випадками. Але багато настанов мають дуже невизначений вигляд і можуть набувати різного сенсу залежно від того, який зміст у них вкладається. У подальшій судово-богословській практиці і у правовій доктрині в результаті досить вільного тлумачення вони одержали своє вираження в суперечливих, а нерідко й у взаємовиключних правових розпорядженнях.

Природно, що створення настільки великого набутку, як Коран, хоч він і справляє при найближчому ознайомленні враження збірника висловлювань, проповідей, сказань і правових норм, тематично і хронологічно не систематизованих, було справою непростою, та ще і в народу, що не мав до цього настільки великих письмово зафіксованих релігійних чи світських творів. Не випадково в самому Корані поява цієї великої писемної пам'ятки не раз витлумачується як щось небувале, чудесне. Від імені Аллаха в ньому сказано: "Якби зібралися люди і джини, щоб зробити щось подібне до цього Корану, вони б не створили подібного, навіть якби одні з них були помічниками іншим" (К., 17:90). Звідси ж випливає, що для тих, хто написав цю фразу, казкові демонічні сили - джини, були настільки ж реальними, як і люди; їм здавалося навіть, що люди і джини могли спільно виконувати одну й ту саму роботу, допомагати одне одному.

Крім релігійно-філософського, законодавчого та історично-культурного, викликає інтерес і літературний аспект вивчення Корану. Це найдавніша пам'ятка прози арабською мовою, що художніми засобами відобразила етапи еволюції особистості Мухаммеда, його утвердження як віровчителя й людини нової епохи. Сприйнятий як слово Аллаха, Коран став джерелом формування єдиної мови арабських народів і стимулом її поширення в країнах Азії та Африки.

Коран виник як усний твір, у такій формі він існував за життя Мухаммеда й після його смерті. Усною була вся словесність родового суспільства Аравії, що зумовило специфічні риси його культури. У цій культурі магічну роль мали слово, звук, а не літера. Системи писемності, характерні в той час для цього регіону (арамейська, сирійська, набатейська, сабейсько-хім'яритська і власна, ще досить примітивна; арабська писемність), використовувалися, головним чином, для торгових і політичних документів. Упродовж майже чверті століття в пам'яті слухачів Мухаммеда карбувалися його пристрасні одкровення. їх записи мали випадковий характер і навіть після смерті пророка ще деякий час були-приватною справою. Основна частина тексту передавалася по пам'яті.

За деякими підрахунками, близько чверті тексту Корану присвячено опису життя і діяльності різних пророків. Майже всі вони біблійні: Ной (Нух), Авраам (Ібрагім), Ісаак (Ісхак), Ісмаїл, Іаков (Якуб), Іосиф (Юсуф), Аарон (Гарун), Іов (Айюб), Давид (Дауд), Соломон (Сулейман), Ілья (Ільяс), Ісус (Іса; Іса бен-Мар'ян, тобто син Марії, однієї з небагатьох жінок, про яку з повагою говориться в Корані), Іона (Юнус), Мойсей (Муса), крім них в ранзі пророка в Корані чомусь опинились і перша людина Адам, і навіть знаменитий Александр Македонський (Іскандер). Заключним у цьому списку стоїть Мухаммед - останній і найвеличніший з пророків. Після нього пророків більше не було і не буде аж до кінця світу і Страшного суду, до другого пришестя Ісуса. Опис діянь пророків майже цілком узятий з Біблії, лише з невеликими змінами. Так, Ісус не вважається ні божеством, ні Сином Божим - у цьому значенні іслам набагато більше послідовно монотеїстичний, ніж християнство.-Однак, незважаючи на це, в текстах Корану викладена версія про те, що Аллах вдихнув у черево Марії свій "дух", після чого й народився Ісус. Аврааму і його "головному" сину Ісмаїлу (а не Ісааку, хоч він теж у пошані) приписано заснування священної Кааби.

У теологічно-філософській частині Коран буквально насичений запозиченнями з Біблії, що й зрозуміло: не будучи великим оригінальним мислителем, Мухаммед з готовністю брав уже відоме йому і з легкістю включав (від імені Аллаха) майже без змін у свої проповіді. Однак ця обставина анітрохи не зашкодила, авторитету Корану, а навпаки, частково навіть сприяла йому; багато із завойованих мусульманами християнських народів тим легше приймали іслам, що бачили в цьому віровченні .знайомі їм ті ж самі імена, сюжети, заповіді.

Помітна деяка різниця в змісті ранніх, мекканських, і більш пізніх, мединських, сур Корану. Ця різниця зводиться в основному до того, що в міру свого розвитку, отримання додаткової інформації і успіху, Мухаммед дедалі менше робив акцент на туманних роздумах про Страшний суд та інше і чимраз більшу увагу звертав на чітке формулювання основних категорій, правил поведінки, на точне оцінювання історичних подій, на необхідні приписи й інструкції.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія релігій» автора Лубський В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Коран - священна книга мусульман“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ І. ВИНИКНЕННЯ РЕЛІГІЇ

  • Теологічні теорії походження релігії

  • Традиціоналістична теорія

  • Теїстична теорія

  • Академічний теїзм

  • Перші спроби наукового пояснення походження релігії

  • Завдання учасникам студентського історичного наукового гуртка

  • Наукові теорії походження релігії

  • Історичний характер релігії

  • Поява релігії

  • Чому виникла релігія

  • Первісні вірування

  • Форми первісних вірувань

  • Розділ II. ПРЕДМЕТ, ОБ'ЄКТ І СТРУКТУРА РЕЛІГІЄЗНАВСТВА

  • Понятійно-категоріальний апарат релігієзнавства

  • Методи дослідження в релігієзнавстві

  • Методологічні принципи релігієзнавства

  • Структура релігії

  • Головні функції релігії

  • Класифікація релігій

  • Розділ III. РЕЛІГІЇ НАРОДІВ ДВОРІЧЧЯ

  • Загальні зауваження щодо історії релігії в стародавньому світі

  • Початок цивілізації в Дворіччі

  • Виникнення шумеро-аккадської релігії

  • Шумеро-аккадська міфологія

  • Релігійний культ у Дворіччі

  • Релігія Вавилону

  • Ассирійська релігія

  • Релігія нововавилонського царства

  • Розділ IV. РЕЛІГІЯ СТАРОДАВНЬОГО ЄГИПТУ

  • Історичні умови виникнення і розвитку давньоєгипетської релігії

  • Давньоєгипетські боги

  • Міф про Осіріса

  • Душа. Поховальний культ

  • Храми і жрецтво

  • Розділ V. РЕЛІГІЇ НАРОДІВ МАЛОЇ АЗІЇ І СХІДНОГО СЕРЕДЗЕМНОМОР'Я

  • Хетська релігія

  • Фригійська релігія

  • Сирійсько-фінікійська релігія

  • Халдейська релігія

  • Розділ VI. ЗОРОАСТРИЗМ.

  • Виникнення зороастризму

  • Заратуштра

  • Авеста

  • Віровчення зороастризму

  • Зороастрійська мораль

  • Зороастрійський культ

  • Культ Мітри

  • Розквіт зороастризму

  • Маніхейство

  • Маздакізм

  • Доля і заслуги зороастризму

  • Розділ VIІ. Іудаїзм

  • Біблійний іудаїзм

  • Іудейська Біблія

  • Іудейське віровчення

  • Елліністичний іудаїзм

  • Іудейські обряди

  • Єврейські свята

  • Рабиністичний іудаїзм. Талмуд

  • Хасидизм

  • Сучасний іудаїзм

  • Розділ VIII. РЕЛІГІЇ СТАРОДАВНЬОЇ ІНДІЇ

  • Ведична релігія

  • Веди - священні книги давньоіндійських релігій

  • Головні особливості ведичної релігії

  • Віровчення брахманізму

  • Брахманістський культ

  • Розділ IX. ІНДУЇЗМ

  • Віровчення та основні напрями індуїзму

  • Вішнуїзм

  • Шиваїзм

  • Індуїстський культ

  • Реформізм і індуїзм

  • Джайнізм

  • Сикхізм

  • Еволюція сикхізму

  • Сикхський фактор у суспільно-політичному житті

  • Розділ X. БУДДИЗМ

  • Будда - засновник нової релігії

  • Історичні умови буддизму

  • Махаяна і хінаяна. Тантризм

  • Філософська концепція буддизму

  • Вчення Будди

  • Етичний аспект буддизму

  • Буддійський культ

  • Поширення буддизму

  • Розділ XI. РЕЛІГІЯ В СТАРОДАВНЬОМУ КИТАЇ

  • Стародавня китайська релігія

  • Конфуцій

  • Філософські концепції конфуціанства та даосизму

  • Даосизм

  • Буддизм у Китаї

  • Релігія в історії Китаю

  • Розділ XII. РЕЛІГІЯ В ЯПОНІЇ

  • Синтоїстський культ

  • Буддизм у Японії

  • Дзен-буддизм

  • Релігійний синкретизм у Японії

  • Розділ XIII. РЕЛІГІЯ АНТИЧНОГО СВІТУ

  • Релігія крито-мікеноької культури

  • Релігія грецького полісу

  • Стародавньогрецька міфологія

  • Релігійний культ стародавніх греків

  • Релігія аттичної Греції

  • Релігія в епоху еллінізму

  • Започаткування римської релігії

  • Релігія в республіканському Римі

  • Стародавня римська релігія в імперії

  • Розділ XIV. ПОХОДЖЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА

  • Час і місце виникнення християнства

  • Історичні умови виникнення християнства

  • Релігійні попередники

  • Філософська підготовка

  • Проблема особи Ісуса. Євангельська концепція

  • Міфологічна концепція

  • Історична концепція

  • Ісус Христос, його біографія

  • Апостол Павло

  • Еволюція християнства в процесі його формування

  • Новий Завіт

  • Євангелія

  • Дії апостолів

  • Послання

  • Утворення християнської церкви

  • Перші віки християнства Християнство в Римі

  • Гоніння

  • Апологетика

  • Впорядкування християнського віровчення

  • Ранні єресі

  • Монтанізм

  • Гностицизм

  • Антитринітаризм

  • Маніхейство

  • Новатіанство

  • Аріанство

  • Отці церкви

  • Розбудова християнського культу

  • Таїнства і обряди

  • Свята і пости

  • Храми

  • Виникнення чернецтва

  • Християнська церква - державна

  • Завдання для учасників наукового гуртка

  • Остаточне утвердження християнства

  • Несторіанство

  • Монофізитство

  • Християнство в часи розпаду імперії

  • Утворення сучасних напрямів християнства

  • Розкол у християнстві

  • Особливості календаря християнських свят

  • Християнське віровчення

  • Християнський культ

  • Християнські таїнства

  • Християнські свята

  • Храмові свята

  • Розділ XV. ПРАВОСЛАВ'Я

  • Церкви Вселенського православ'я

  • Давні вірування та християнство в Україні. Дохристиянські вірування українського народу

  • Головні дохристиянські боги

  • Початок християнства на українських землях. Хрещення Київської Русі

  • Митрополія Київська і всієї Русі

  • Українська автокефальна православна церква (УАПЦ)

  • Українська греко-католицька церква

  • Розділ XVI. КАТОЛИЦИЗМ

  • Розділ XVII. ПРОТЕСТАНТИЗМ

  • Розділ XVIII. СХІДНІ ХРИСТИЯНСЬКІ ЦЕРКВИ

  • Ассирійська церква сходу

  • Християни Апостола Хоми

  • Вірменська Апостольська Церква

  • Коптська Церква

  • Ефіопська Церква

  • Сірійська Церква

  • Маланкарська Сірійська Церква

  • Еритрейська Церква

  • Українська Православна Церква — Київський патріархат й Українська Автокефальна Православна Церква

  • Білоруська Автокефальна Православна Церква

  • Македонська Православна Церква

  • Старостильні Православні Церкви

  • Східно-католицькі церкви

  • ЦЕРКВИ, ЩО НЕ МАЮТЬ ПАРАЛЕЛЕЙ У ПРАВОСЛАВ'Ї

  • Маронітськая Католицька Церква

  • Італо-Албанська Католицька Церква

  • ЩО ВІДОКРЕМИЛИСЯ ВІД АССІРІЙСЬКОЇ ЦЕРКВИ СХОДУ

  • Халдейська Католицька Церква

  • Сіро-Малабарська Католицька Церква

  • Вірменська Католицька Церква

  • Коптська Католицька Церква

  • Ефіопська Католицька Церква

  • Сірійська Католицька Церква

  • Сіро-Маланкарська Католицька Церква

  • ЦЕРКВИ, ЩО ВІДОКРЕМИЛИСЬ ВІД ПРАВОСЛАВНОЇ

  • Мелькитська Католицька Церква

  • Українська Католицька Церква

  • Русинська Католицька Церква

  • Румунська Католицька Церква

  • Грецька католицька Церква

  • Греко-католики в колишній Югославії

  • Болгарська Католицька Церква

  • Словацька Католицька Церква

  • Угорська Католицька Церква

  • Східно-католицькі громади, які не мають ієрархії

  • Розділ XIX. ІСЛАМ

  • Виникнення і поширення ісламу

  • Соціально-історичні передумови поширення ісламу в Україні

  • Україна і мусульманські країни. Їхній зв'язок

  • Кримське ханство

  • Сучасний релігійний стан ісламу в незалежній Україні

  • Коран - священна книга мусульман
  • Історія світу та людства за Кораном

  • Сучасна соціально-політична доктрина ісламу

  • Есхатологія ісламу

  • Соціальна етика ісламу

  • Віровчення ісламу

  • Ісламські обряди

  • Свята в ісламі

  • Іслам про неминучість

  • Сунітське богослів'я (калам)

  • Школи ісламського права (мазхаби)

  • Шаріат

  • Приписи і заборони ісламу

  • Мечеті і школи

  • Напрями, течії ісламу

  • Сунізм

  • Шиїзм

  • Мусульманські релігійно-політичні рухи

  • Розділ XX. НЕТРАДИЦІЙНІ РЕЛІГІЇ

  • Бум "нових релігій"

  • Неохристиянство

  • Релігії орієнтального напряму

  • Синтетичні релігії

  • Езотеричні об'єднання і течії

  • Неоязичництво

  • Саєнтологічні рухи

  • Розділ XXІ. СЕКУЛЯРНІ ВЧЕННЯ РЕЛІГІЙНОГО ХАРАКТЕРУ

  • Агностицизм

  • Індиферентизм

  • Нігілізм

  • Фаталізм

  • Соціалізм

  • Індивідуалізм

  • Імперіалізм

  • Релігія людства і космізм

  • Християнський соціалізм

  • Ніцшеанство

  • Нерелігійні вірування

  • СЛОВНИК НАЙУЖИВАНІШИХ ТЕРМІНІВ

  • СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи